LITMIR.BIZ

Скачать книгу

п’ятьом здорованям. Той факт, що дружина велетня Шрека має всі здібності суперменки, ніхто не оскаржував.

      Хлопців у списку супергероїв значилося восьмеро. Як і передбачав Максим Білан і, очевидно, прогнозував директор школи, серед них троє виявили бажання постати в образі Людини-павука, один оголосив себе Шибайголовою[4], один визвався бути Бетменом, один захотів перевдягнутися в Супермена, і, нарешті, хтось вирішив стати Зорро.

      На диво, більше охочих не знайшлося. Оксана розказала Денисові, що Катю це більше ніж влаштовує. Вона взагалі думала, що товариству ідея Супербалу не дуже сподобається, і по секрету сказала подрузі: вже сама не рада була, що почала цю справу. Бо тільки тепер уявила, скільки клопотів відразу ляже на її плечі.

      – Знаєш, Катька вирішила підстрахуватися, – сказала Оксана. – Щоб не з’являлися новенькі, вона завтра напише оголошення, де попередить, що потрібна кількість учасників конкурсу вже набрана, і решта охочих зможе просто взяти участь у костюмованому балі, не змагаючись за суперпризи.

      – Сама заварила – хай сама і їсть, – філософськи розсудив Черненко.

      – Воно-то так, – зітхнула Оксана. – Тільки Катя реально лишилася з усім цим сама. Я не маю права допомагати, бо я учасниця, та ще й під номером один… Може…

      Вона замовкла. Денис не був дурним і вже зрозумів, що зараз скаже Оксана.

      – Ну?

      – Може… раз все одно вам на участь у конкурсі начхати… хоч допоможете все організувати? Роботи там до біса…

      – Дурної роботи! – наголосив Черненко, навіть підніс пальця вгору. – Білану я скажу, звичайно, тільки навряд чи він поступиться. Тепер уже принцип. Або нехай Катька закінчує гратися в мовчанку, сама підходить і просить, або далі мовчимо та злісно ігноруємо цей карнавал.

      Таким свого друга Оксана Дорошенко ще ніколи не бачила.

      – Принципи, значить? – вона звузила очі, в погляді майнуло презирство. – Такі ви принципові двоє? Ну, тоді і я на принцип піду! Все, я теж з вами не розмовляю! Можеш мене більше не зустрічати вранці!

      Рвучко розвернувшись, Оксана швидко пішла геть, не минаючи калюж на тротуарі. Черненко хотів бігти за нею, та вчасно згадав про чоловічу гідність, поставив ноги на ширині плечей, засунув руки глибоко в кишені штанів і провів ображену подругу поглядом, по вінця наповненим байдужістю.

      Пройшовши вперед метрів десять, Оксана раптом зупинилася, повернулася до Дениса, гукнула:

      – Взагалі-то можеш приходити вранці, якщо сильно хочеш. Але йти будемо мовчки!

      – Не дуже-то й треба! – відгукнувся Черненко, і тільки коли Оксана зникла за рогом найближчого будинку, зрозумів: уперше за багато місяців він справді серйозно посварився з дівчиною, яка йому подобалася і відповідала на його приязнь.

      І через що? Через якихось людей-павуків! Тьху!

      Сплюнувши під ноги, Денис Черненко гордо рушив додому.

      Ані він, ані Максим Білан, який теж демонстрував приклад чоловічої гордості, не могли собі навіть

Скачать книгу