Скачать книгу

народу

      я прихилила голову тоді?40

      Спокійний нічліг і жменька насіння – межа мріянь для дитини у воєнну пору. Втім ні, бували і вищі сильні мрії: «Всі ми про щось мріяли у дитинстві. / Хто про іграшку, хто про казкові пригоди. / А я – щоб мати до ранку не збожеволіла. / Вперше казку про Попелюшку я почула на попелищі»41.

      З цього обпаленого вогнем дитинства у Ліни залишилося ще одне дивовижне враження. Полум’я над палаючими хатами – високе, створює шалене завихрення, як те, що пізніше вона побачить над кипарисами, які так любив зображувати Ван Ґоґ42.

      Білий Фенікс, неспалимі риси!

      Тільки – бомба з думкою відра.

      …В пам’яті вогненні кипариси

      хиляться у сторону Дніпра.

      Через два роки фронт повернувся до Дніпра. І коли він покотився далі на Захід, на землю її дитинства знову прийшли мирні дні. Але потрібно було ще вижити, не потрапити під залізний каток фронту.

      «Танки одгуркотіли. Ми не знали, чи вже виходити з підвалу, чи ще не виходити. І раптом почули над собою музику. І то не яку акорди “Місячної сонати” Бетховена. Я вбігла в будинок. У кімнаті за піаніно сидів молодий лейтенант. Це грав він. Я, зачудована, зупинилася. Він повернув голову й усміхнувся»43.

      А де жити? Що там на улюбленому Трухановому острові? Гармонія «Київської Венеції» розвіялася чорним димом. Коли 1943 року Червона армія поверталася до Дніпра, Гітлер дав команду кожен оборонний рубіж тримати на смерть. А Дніпро – ріка широка, тому для захисних рубежів – зручна. Готуючись до оборони, німецьке командування вирішило зачистити Труханів острів, якій міг стати зручним проміжним плацдармом при штурмі Києва. Так 27 вересня 1943 року острівне робітниче селище перестало існувати. Німці наказали всім жителям переїхати на правий берег Дніпра. Кількох людей, які відмовилися це робити, розстріляли. А спорожніле селище спалили…

      І ось воно – закінчення вірша про «Київську Венецію»:

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      1

      Дзюба Іван, Костенко Ліна, Пахльовська Оксана. «Гармонія крізь тугу дисонансів…». К.: Либідь, 2016. С. 127.

      2

      Костенко Ліна. Неповторність: Вірші, поеми. К.: Молодь, 1980. С. 178.

      3

      Там само.

      4

      Костенко Ліна. Неповторність: Вірші, поеми. К.: Молодь, 1980. С. 179.

      5

      Костенко Ліна. Веселий привид прабаби. URL: https://www.rulit.me/books/lina-kostenko-poeziya-read-410864-14.html

      6

      Костенко Ліна. Неповторність: Вірші, поеми. К.: Молодь, 1980. С. 177.

      7

      Костенко Ліна. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах. К.: Радянський письменник, 1979. С. 22.

      8

      Дзюба

Скачать книгу


<p>40</p>

Костенко Ліна. Неповторність: Вірші, поеми. К.: Молодь, 1980. С. 172.

<p>41</p>

Костенко Ліна. Всі ми про щось мріяли у дитинстві. URL: https://www.rulit.me/books/lina-kostenko-poeziya-read-410864-38.html

<p>42</p>

Дзюба Іван, Костенко Ліна, Пахльовська Оксана. «Гармонія крізь тугу дисонансів…». К.: Либідь, 2016. С. 155.

<p>43</p>

Дзюба Іван, Костенко Ліна, Пахльовська Оксана. «Гармонія крізь тугу дисонансів…». К.: Либідь, 2016. С. 153.