Історія нового імені - Элена Ферранте Неаполітанський квартет (другой перевод)

Скачать книгу

Солар і навіть свого брата Ріно, який запитав з несміливою усмішкою: «Ти що, мене більше не любиш?» Вона не відповіла й мовчки подала бонбоньєрку Пінуччі. Погляд у неї був відсторонений, вилиці стали ще виразнішими на блідому обличчі. Коли настала моя черга, вона простягнула мені керамічну бонбоньєрку, перев’язану білою тюлевою стрічкою, навіть не глянувши в очі.

      Тим часом родину Солар роздратувала така неввічливість нареченої, але Стефано виправив ситуацію, з дружнім виразом обличчя обійнявши кожного по черзі та шепнувши:

      – Вона втомилася, треба набратися терпіння.

      Він і Ріно розцілував в обидві щоки; свояк невдоволено скривився, і я почула, як він промовив:

      – То не втома, Сте’. Вона вродилася такою недоладною, і мені тебе шкода.

      Стефано серйозно відповів:

      – Усе, що недоладне, зазвичай слід лише підладити.

      Потім я побачила, як він поспішив слідом за дружиною, що вже виходила за поріг тим часом, як музиканти оркестру сп’яну щось вигравали, а більшість гостей вже вставали і прощалися.

      Отож ніякого тобі скандалу, і ми вдвох не втечемо блукати разом по світу. Я уявляла, як гарні й елегантні наречені всідаються до кабріолета. А там вже зовсім скоро вони приїдуть на амальфітанське узбережжя, до вишуканого готелю, і будь-яка кровна образа перетвориться на простий жіночий каприз, який так легко залагодити. Ніякого тобі каяття. Ліла остаточно відділилася від мене, і – лише в ту мить я усвідомила! – відстань між нами була набагато більшою, аніж я могла собі уявити. Ліла не просто вийшла заміж і тепер щовечора лягатиме в ліжко з чоловіком для виконання подружніх обов’язків. Нас розділило дещо більше. Фактично Ліла своєю покорою та прийняттям невідомо яких ділових домовленостей між її чоловіком та Марчелло визнала, що він для неї – важливіший за все на світі. Якщо вона вже здалася, якщо змирилася, то її стосунки зі Стефано мають бути справді дуже міцними. Вона його кохала, кохала, як ті дівчата з фотороманів. Протягом усього життя вона жертвуватиме своїми здібностями й талантами, а він навіть не помічатиме тих жертв. Оточений багатством притаманних Лілі бурхливих почуттів, розуму, фантазії, він, не знаючи, що з цим усім робити, зведе їх нанівець. А от я, спало мені на думку, не здатна так кохати нікого, навіть Ніно. Я можу лише сидіти над книжками і гризти граніт науки. На мить подумала, що я наче та сплюснута миска, у якій моя сестра Еліза давала їсти кошеняті. Потім те кошеня невідомо куди поділося, а миска так і залишилася порожня й запилена на сходах у кутку. Саме тоді я зі страхом у душі переконала себе, що занадто високо націлилася. «Треба повернутися назад, – думала я, – поводитися як Кармела, Ада, Джильйола, сама Ліла. Прийняти правила життя району, викоренити із себе зарозумілість, придушити самовпевненість, припинити принижувати тих, хто мене любить». Коли Альфонсо з Марізою зібралися йти, щоб не запізнитися до Ніно, я обійшла колом залу, намагаючись не потрапити на очі матері, і вийшла на терасу до свого хлопця.

      Одяг

Скачать книгу