Скачать книгу

ступінь для дослідників, що вивчали мистецтва та природничі науки, щоб зрівняти їх із докторами теології, права та медицини, винайшли назву «доктор філософії». Натомість раніше, коли філософію порівнювали з якимись іншими способами мислення про природу, її протиставляли не природничим наукам, а математиці.

      В історії філософії ніхто не мав такого впливу, як Арістотель. Як ми побачимо нижче в розділі 9, ним неабияк захоплювалися деякі арабські філософи, причому Аверроес аж занадто. Розділ 10 розповідає, як Арістотель вплинув на Європу 1200-х років, коли Тома Аквінський узгодив його думки з християнством. У пізньому Середньовіччі Арістотель був відомий як «Філософ», а Аверроес як «Коментатор». Після робіт Аквінського вивчення Арістотеля стало основою університетської освіти. У пролозі до «Кентерберійських оповідок» Чосера ми знайомимося з оксфордським студентом:

      У гурті був і з Оксфорду студент…

      Зате усюди при собі возив

      Із двадцять десь оправлених томів

      Він Арістотелевого вчення,

      Що заміняли одіж і вгощення[4].

      Звісно, сьогодні все не так. У відкритті науки було необхідно відділити її від того, що тепер називають філософією. Є доволі практичні й цікаві роботи з філософії науки, але вони дуже мало впливають на наукові дослідження.

      Рання наукова революція, що почалася в XIV столітті (вона описана в розділі 10), була здебільшого повстанням проти арістотелізму. Однак останнім часом ті, хто вивчає Арістотеля, затіяли щось на кшталт контрреволюції. Дуже впливовий історик Томас Кун описав, як він перейшов від паплюження Арістотеля до захоплення ним, так11:

      Зокрема, його роботи про рух здавалися мені повними страшенних помилок як з погляду логіки, так і стосовно спостережень. Ці висновки видавалися мені неймовірними, тож я вважав, що Арістотелем занадто захоплювались як уособленням давньої логіки. Упродовж майже двох тисячоліть після його смерті його роботи відігравали в логіці ту саму роль, що й праці Евкліда в геометрії… Як міг Арістотелів видатний талант залишати його щоразу, коли він звертався до вивчення руху й механіки? І чому його роботи з фізики сприймали так серйозно впродовж стількох століть після його смерті?… Аж раптом фрагменти в моїй голові склалися по-новому, і все стало на свої місця. Я аж рота роззявив від здивування, бо Арістотель в одну мить став здаватися насправді дуже хорошим фізиком, але такого штибу, який я б ніколи не уявив… Я раптом знайшов спосіб читати Арістотелеві тексти.

      Я сам чув, як Кун зробив ці зауваження, коли ми обидва отримували почесні ступені від Падуанського університету, і пізніше попросив у нього пояснень. Він відповів: «Моє власне перше прочитання [робіт Арістотеля з фізики] змінило не оцінку, а розуміння його досягнень». Мені ж це здалося незрозумілим: «насправді дуже хорошим фізиком» нагадувало саме оцінку.

      Щодо відсутності інтересу

Скачать книгу


<p>4</p>

Переклад Максима Стріхи. З майстерні художнього перекладу. (Прим. перекл.)