ТОП просматриваемых книг сайта:
Історія Землі. Роберт Гейзен
Читать онлайн.Название Історія Землі
Год выпуска 2012
isbn 978-617-12-6617-9, 978-617-12-6309-3, 978-617-12-6615-5, 978-617-12-6616-2
Автор произведения Роберт Гейзен
Жанр Прочая образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Для того щоб кисень виконував таку важливу хімічну роль акцептора електронів, мають існувати багато інших атомів, що готові віддати чи поділитися своїми електронами з ним. Найпродуктивнішим донором електронів є кремній, кількість якого становить майже четверту частину від усіх електронів в земній корі та мантії. В ядрі кремнію чотирнадцять позитивно заряджених протонів, які компенсують чотирнадцять негативно заряджених електронів. Зазвичай кремній віддає чотири електрони, щоб у нього залишилося магічне число у десять електронів, і в такий спосіб трансформується в іон кремнію з позитивним електричним зарядом. У земній корі та мантії ці чотири «зайві» електрони майже завжди поглинаються двома атомами кисню, які в результаті перетворюються на негативно заряджені іони. У підсумку цього майже в усіх гірських породах є сполуки з міцними кремнієво-кисневими зв’язками, як от кварц, або SiO2 – поєднання одного атому кремнію із двома атомами кисню. Тверді прозорі зерна кварцу існують з давніх-давен. Вони незліченними трильйонами прикрашають узбережжя, адже кварц – найпоширеніший мінерал надбережного піску. Можливо, ви бачили такі гарні, добре грановані прозорі кристали кварцу, що продають в езотеричних магазинах як «кристали сили». Тримаючи в руках такий скарб, ви, фактично, тримаєте кисень, який складає дві третини кварцу.
Кристали із кремнієво-кисневими зв’язками, які називають силікатами, є найтиповішими мінералами на Землі – наразі відомо більше ніж тринадцять тисяч різновидів силікатів (і майже щомісяця додаються нові). Багатство кремнієво-кисневих зв’язків спричинило розмаїття атомних структур з різними властивостями, як-от у міцній і атмосферостійкій структурі кварцу та польового шпату або в гронах блискучого зеленого олівіну чи червоного гранату (напівкоштовних оберегах народжених у серпні та січні, відповідно), чи голчастих габітусах із силоксановим зв’язком деяких сумновідомих форм азбесту, чи тонких і пласких мінералах, наприклад, слюді, яку колись використовували як дешевий замінник віконного скла.
Кальцій, магній та алюміній, хоча вони й не такі поширені, як-от кремній, відіграють ключову роль у структурі більшості типових силікатних гірських порід, розповсюджених в корі та мантії Землі. Це позитивно заряджені іони, і подібно до своїх «кузенів» (силікатів), що зустрічаються доволі часто, вони також подекуди об’єднуються з киснем, утворюючи оксид кальцію, відомий як негашене вапно; оксид магнію, а також рубін і сапфір (коли оксид алюмінію поєднаний з незначною кількістю таких рідкісних елементів,