LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Але навіть восени, навіть як усе проясниться, на дочках все одно стоятиме тавро. «Бачите тих дівчат? Їхнього батька заарештували за те, що він убив дитину й засунув їй у дупцю палку».

      Він лежав на в’язничному ліжку. Витріщався вгору, у темряву. Вдихав в’язничний сморід. Думав: «Доведеться переїхати. Може, до Талси, чи Кеп-Сіті, чи на південь у Техас. Хтось таки дасть мені роботу, навіть якщо мене за милю не підпускатимуть до хлопців на бейсбольних, баскетбольних і футбольних тренуваннях. У мене добрі рекомендації, і вони боятимуться позову за дискримінацію в разі відмови».

      Тільки-от арешт (як і причина для арешту) супроводжатимуть його родину, мов цей в’язничний сморід. Особливо дівчат. Єдиного фейсбуку достатньо, щоб їх уполювали, вистежили. «Це ті дівчата, чиєму батькові збулося з рук убивство».

      Йому треба припинити так думати й трохи поспати, треба припинити відчувати сором за те, що хтось, а саме Ралф Андерсон, зробив таку страшну помилку. Глухої ночі такі речі завжди видаються гіршими – ось що йому треба пам’ятати. І враховуючи його теперішній стан – тюремна камера й коричнева мішкувата уніформа з абревіатурою «УВЗ»[75] на спині, – сльози неодмінно мали набубнявіти, наче ті величезні повітряні кулі на святковому параді. Уранці йому полегшає. Він був певен.

      Так.

      І все одно – сором.

      Террі затулив рукою очі.

      7

      Тої неділі Гові Ґолд вислизнув із ліжка о пів на сьому ранку, і не тому, що о такій годині він міг щось удіяти, і не з власного бажання. Як і в більшості чоловіків за шістдесят, простата в нього збільшувалася разом із рахунком у пенсійному фонді, а сечовий міхур меншав паралельно з сексуальними апетитами. Щойно він прокидався, мозок перемикався з режиму «парковки» на режим «їзди», і знову заснути вже не було жодного шансу.

      Він полишив Ілейн додивлятися приємні, як він сподівався, сни й потопав босоніж на кухню, щоб увімкнути кавоварку та перевірити телефон, який він поставив на беззвучний режим і поклав на кухонну стільницю перед тим, як лягати спати. Там було повідомлення від Алека Пеллі, яке прийшло о 1:12.

      Гові випив свою каву й уже порався з тарілкою пластівців «Рейзін Бран», коли, затягуючи вузол на халаті й позіхаючи, до кухні зайшла Ілейн.

      – Як справи, пундичку? – спитала дружина.

      – Час покаже. А поки, може, хочеш яєчню-бовтанку?

      – Диви на нього, він мені сніданок пропонує, – сказала дружина, наливаючи й собі кухлик кави. – А оскільки сьогодні не день святого Валентина і не мій день народження – чи є в мене підстави хвилюватися?

      – Це я час бавлю. Отримав повідомлення від Алека, але не можу телефонувати йому раніше сьомої.

      – Хороші новини чи погані?

      – Гадки не маю. То ти яєчню будеш?

      – Так. Два яйця. Й окату, а не бовтанку.

      – Ти ж знаєш, у мене весь час жовтки витікають.

      – Якщо вже я просто сидітиму й дивитимусь, то утримаюся

Скачать книгу