Чорт зна що. У кігтях Хапуна - Антология Юрій Винничук рекомендує

Скачать книгу

б красної Гуцульщини. – Дід замовк. По хвилині мовчанки продовжив: – Так, так, ми – Чорногори гуцулів, ялові, видається, але кожний гуцул звертає на нас очі; чи то блуд його зловиться в непроглядній пітьмі долини, чи то зморений на постелі недугою шукає рятунку в наших примівках і зіллях, чи то ровта сталить топори. Ми нікому не накидуємося, але кожний до нас приходить, бо кожний своє знає і своє розуміє.

      – А що сталося б, якби так Свята Ватра згасла?

      – Най Бог боронить, – дрижачим голосом відповів дід. – Якби її не стало, не стало б і Гуцульщини, тріснуло б серце світу. Але це ніколи не станеться, бо наш рід вогонь стереже. І ти будеш його стерегти.

      – Покажіть мені Святу Ватру, якщо я буду вашим наступником.

      – Заким станеш наступником й я допущу тебе перед лице Святої Ватри, мусиш наперед очиститися. Це буде тривати сім днів, бо через сім вод ти мусиш перейти, заки чистим стане твій дух, твоя душа і твоє тіло. В тому часі житимеш у хоромах і слухатимеш моїх наук у глибокій мовчанці.

      – Чи Свята Ватра…

      Дід не глянув навіть на Юру і увійшов у хороми. Очищення почалося.

      IV

      Серед великої світлиці горіла Свята Ватра. Коло неї з простягнутими руками стояв дід, побіч нього блідий із зворушення Юра і вслухувався в молитву діда, потихо повторюючи слова:

      – Ватро, Свята Ватро, почата в розцвілому сонці, що вогнистим кружком просувається по небі, запалена в серці світу на Гуцульщині Божими руками.

      – Ватро, горячко світу, ти проникаєш усе до дна. Вночі мітлистим світлом обливаєш небо, на землі у твердому кремені криєшся, живим вогнем ховаєшся в деревищі, блудними вогниками танцюєш над озерами, золотими язиками процвітаєш із скал, сліпучими блискавками перетинаєш повітря.

      – Ти гуцульське серце дивними любощами розколихуєш, з темних очей молодиць розіскреною пристрастю визираєш, сталевими іскрами з леґінським гнівом виприскуєш.

      – Твою силу кожний гуцул вичуває в розшалілих гуках потоків, в подиху лісів, в розпаленій маржині.

      – Ватро, Свята Ватро! Ти сторож наш під сумерком завитих віків. Ти всіх нас у невгнуте плем’я єднаєш, нашу роботу просвітлюєш і Ти ведеш нас у будущі віки.

      – Ти хоронила і боронила нас досі, бо Ти корінь нашого життя і оклик смерти наших ворогів. Хорони нас і далі: нас, маржинку нашу і наші верхи гордочолі.

      – Борони нас і будь благословенна!

      Беручи за руку Юру, далі промовив сивобородий дід:

      – Приводжу перед Тебе нового сторожа, свого помічника й заступника. Очисти його, загартуй серце, просвіти. Так проникни його, як наших предків Ти проникала і перелий у нього спадщину батьків, твоїх сторожів, а молода сила хай прийме її на добро та славу.

      Тихий, рівний, м’якошовковий голос переливав дивну силу з старечих у молодечі груди, поширював їх, вогонь у серці викрешував. І вчув Юра, начеб він розростався, мужнів і доходив своєї сили. Старший на таємницю Гуцульщини, що цілим тягарем лягла на його плечі, вирівнявся Юра на цілий ріст, його очі зажевріли вогнем Святої Ватри.

      Старий

Скачать книгу