Скачать книгу

росло інжирове дерево, котре він садив разом із батьком…

      – Я й не знав, що в Сімферополі росте інжир, – щиро здивувався я.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примітки

      1

      У 1871 році вулицю було названо на честь великого польського астронома – Миколая Коперника. У кінці XIX сторіччя вулиця Коперника стала центральною, на ній з’явились багатоповерхові будинки, дорогі крамниці. Відносна віддаленість від шуму міста, густа зелень сприяла заселенню на цій вулиці еліти. У XX сторіччі в більшій частині будівель на вулиці вже розташовувались невеликі підприємства та майстерні. У 1941-му році, під час німецької окупації, вулиця мала назву Kopernikusstraβe. У 1944-му році вона знову отримала українську назву – Коперника.

      2

      Левандівка – житловий масив у Залізничному районі на західній околиці Львова, відмежований від інших районів залізничними магістралями. Розбудований із села, що ввійшло до складу міста 11 квітня 1930-го року. Є дві версії походження назви «Левандівка» (пол. Lewando´wka). За однією з них, вона походить від прізвища колишніх дідичів Левандовських. За іншою версією, викладеною в «Щасливій історії» Надії Мориквас, назва походить від назви німецької колонії Льовендорф (нім. Loöwendorf, буквальний переклад – «село левів»), що існувала тут у XVIII столітті (перша згадка про колонію датується 1778-м роком).

      3

      Товариство «Просвіта» (1868–1939 рр.) – громадська організація, утворена в 1868-му році у Львові з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Найплідніше у 1920–30-ті рр. «Просвіта» працювала в Галичині та на Закарпатті. 1939-го року, через окупацію угорськими і радянськими військами українських земель, діяльність товариств на Закарпатті та в Галичині була припинена.

      4

      Під час епідемії холери в 1830–1831 роках у Галичині померло майже тридцять п’ять тисяч людей. У самому Львові смертність досягла п’ятдесяти відсотків серед усіх, хто захворів.

      5

      Так львів’яни називають психіатричну лікарню, розташовану на вулиці Кульпарківскій у Львові.

      6

      Львівські бáтяри – унікальна львівська субкультура, що існувала з середини ХІХ століття до середини ХХ століття. Назва «батяр», імовірно, виникла від угорського «betyar», що означає особу, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки; авантюриста, гульвісу.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAICAgICAQICAgIDAgIDAwYEAwMDAwcFBQQGCAcJCAgHCAgJCg0LCQoMCggICw8LDA0ODg8OCQsQERAOEQ0ODg7/2wBDAQIDAwMDAwcEBAcOCQgJDg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg7/wgARCARuAtkDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAQQDAQEAAAAAAAAAAAAAAgADBgcEBQgBCf/EABwBAQACAwEBAQAAAAAAAAAAAAABAwIEBQYHCP/aAAwDAQACEAMQAAABsHzPrtaNGYPAGeZI6OGHDGuV6yzceZLMOxk21404IRmGAZg7AaSnOPKYk1pybV0d2qxQRDxkmyMms8PBhjJh5zrtzlX71+d5W8yEwOMdbFtU

Скачать книгу