LITMIR.BIZ

Скачать книгу

немов майстерний декоратор, продумав найменші дрібниці! Стоячи перед утіленням своєї мрії про альпійський будиночок, мама промовила:

      – Фаті, чи досить тут шаф для одягу? – І, не чекаючи на відповідь, вирушила досліджувати будівлю самостійно. Але прискіпатися було ні до чого, хоча вона ретельно шукала хоча б якісь вади у нашій новій оселі.

      Ми залишалися тут доволі довго – тобто залишалися ми з Тедді та корова. Батько був дуже зайнятий, супроводжуючи маму до Зальцбурга на відомі музичні фестивалі. Тамі вправно виконувала звичайну роль «компаньйонки для прикриття» – подруги чергового маминого залицяльника на вечір. Якщо вранці мама залишалася вдома, вона підводилася на світанку, щоб побачити, як робітник доїть нашу корову, і вкотре попередити його не робити тварині боляче, інакше він дуже про це пошкодує. Ми всідалися навколо гарного столу в селянському стилі, поки на викладеній порцеляновими кахлями плиті підігрівалася кава й дозрівав свіжий хліб. Усі ми були вбрані в дивовижний шовк від Кнайзе, атлас та невагому органзу – наче забувши про свої ролі «вишуканих селян», а натомість граючи в наддосвічених міських снобів, день яких не починається без читання ранкових газет,– цілком у стилі Ноела Коварда. Ми з Тамі ніколи не читали – просто слухали, чекаючи шоу під назвою «сніданок».

      – Фаті! І вони ж таки одружилися! Відтепер ця потвора Сімпсон має титул герцогині Віндзорської! Король видав наказ, що до його брата потрібно звертатися «ваша королівська високість», але на неї та на їхніх дітей таке звернення не розповсюджується. Та вони й не матимуть дітей – це нам уже відомо! Принаймні, добре хоча б те, що вона не вирішила називати себе «королівська високість». «Герцогиня» – також забагато для такої жінки: зрештою, вона ж просто розведена американка!

      За кілька днів нам стало відомо, що неперевершена Джин Харлоу померла у віці двадцяти шести років від ниркової недостатності. Мама аж посиніла від гніву:

      – Це все її мати! Ця божевільна прибічниця «християнської науки»! Це вона її вбила! Вона не впустила лікарів до неї! Зрештою Вільям Пауелл[6] власноруч відвіз Харлоу до шпиталю… але було вже запізно, її не змогли врятувати. Хтось має просто вбити її матір. Може, Пауелл візьме це на себе, але він, певно, сам ледве живий від розпачу. Луї Маєр[7] – от хто б з цим упорався. Вона ж була справжньою зіркою! Чудове тіло, чарівне волосся… Мені не подобалося, коли вона відкривала рота, з неї прямо лізла брутальна американка, але… коли вона мовчала, то була прегарною…

      Улітку 1937 року однією з наших «додаткових» подорожей стала поїздка до батьків мого тата до Аусігу, на кордоні із Чехословакією. Цього разу мама теж поїхала. Тамі із живністю залишилися на фермі. Я щосили стримувалася, щоб не кинутися до бабусі, до її м’яких люблячих рук. Я розуміла, що така моя відстороненість може її образити, але виявлення любові до бабусі й дідуся викликало б ревнощі з боку мами, і вона почала б над ними глузувати. Дітріх вийшла

Скачать книгу