LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Анвін із Дубеєм – вони вдвох, унюшивши неприємності, намагалися спонукати Ґартона піти на ярмарок, але Ґартон від них відмахнувся, готовий накинутися з кулаками й на них, якби вони наполягали. Його чоловіче достоїнство потерпіло образу, за яку, на його переконання, він мусив помститися. Ніхто не пропонував йому посмоктати корінця. Ніхто.

      – Я не вірю, щоб він бодай якось тебе обізвав, – заперечив Мекан. – А от у те, що ти заговорив до нього першим, я повірю. Ну а тепер катай, синку. Мені не хочеться повторювати тобі це знову.

      – Він обізвав мене педиком!

      – Отже, ти переживаєш, що це може бути правдою? – запитав Мекан, схоже чесно цим зацікавившись, і Ґартон огидно спалахнув глибоко червоним кольором.

      Під час цього діалогу Хагарті зі зростаючим відчаєм намагався відтягнути Ейдріана Меллона звідти геть. І от нарешті Меллон зрушив з місця.

      – Бай-бай, коханчику! – нахабно кинув Ейдріан собі через плече.

      – Замовкни, страхопуде, – обірвав його Мекан. – Забирайтеся геть звідси.

      Ґартон було ткнувся до Меллона, але Мекан його перехопив.

      – Я можу тебе запроторити, друже мій, – промовив Мекан, – а з тим, як ти поводишся, це може бути не така вже й погана ідея.

      – Наступного разу, як я тебе побачу, ти в мене наплачешся! – заревів Ґартон услід парі, що віддалялася, і в його бік обернулися голови здивованих людей. – А якщо ти знову будеш у тім капелюсі, я тебе вб’ю! Нашому місту не потрібні такі підари, як ти!

      Меллон, не обертаючись, поворушив пальцями лівої руки – нігті лаковані вишневим кольором – і ще трохи додав вихилястості своїй ході. Ґартон смикнувся знову.

      – Ще один порух чи слово, і ти в мене опинишся під замком, – м’яко проказав Мекан. – Вір мені, хлопчику мій, бо я кажу саме те, що маю на увазі.

      – Нумо, Рукатий, – промовив знічено Кріс Анвін. – Охолонь.

      – Вам подобаються такі парубки? – спитав у Мекана, цілком ігноруючи Кріса та Стіва, Рукатий. – Га?

      – Щодо гузнопхачів я нейтральний, – відповів Мекан. – Що мені насправді до смаку, це мир і спокій, а ти порушуєш те, що мені подобається, прищавий. Ну, а тепер бажаєш прогулятися зі мною чи як?

      – Ходімо, Рукатий, – тихо промовив Стів. – Пішли, десь купимо хот-догів.

      Рукатий пішов, поправляючи на собі майку та змахуючи волосся з очей. Мекан, котрий також давав свідчення на ранок після загибелі Меллона, розказував: «Останнє, що я почув, коли він зі своїми приятелями йшов геть, було: “Наступного разу, як я його зустріну, він серйозно постраждає”».

      6

      – Будь ласка, мені треба побалакати з матір’ю, – уже втретє промовив Стів Дубей. – Я мушу попрости її остудити мого вітчима, бо інакше, коли я повернусь додому, там буде ще те пекельне побоїще.

      – Трохи перегодом, – відповів йому офіцер Чарлз Аваріно.

      Обидва, і Аваріно, і його партнер Барні Моррісон, розуміли, що Стіву Дубею не вдасться сьогодні ввечері опинитися вдома,

Скачать книгу