LITMIR.BIZ

Скачать книгу

не можна доставляти надто рано. Ви мусите тримати його в таємниці до… – Замовник спинився, раптово замислившись.

      – До якої дати? – спитав Начальник.

      Чоловік рвучко підвівся, підійшов до Начальникового стола, схопив червоний фломастер і похапцем обвів дату на особистому настільному календарі Начальника.

      – До оцього дня.

      Начальник стиснув зуби й повільно видихнув, переборюючи незадоволення чудернацькою поведінкою чоловіка.

      – Зрозуміло, – сказав він. – До того дня я не робитиму нічого, а коли цей день настане, то предмет із сейфа – який би він не був – отримає срібноволоса жінка. Даю вам слово. – І він порахував дні, що залишилися до незграбно окресленої дати. – Я виконаю ваші побажання рівно через чотирнадцять днів від сьогодні.

      – І в жодному разі ні на день раніше! – гарячково застеріг клієнт.

      – Я чудово вас зрозумів, – запевнив його Начальник. – Ані на день раніше.

      Він узяв конверт, вклав його в досьє клієнта й зробив на ньому необхідні позначки, щоб усі побажання замовника були виконані чітко й вчасно. Хоча клієнт і не дав конкретного опису предмета, що був у сейфі, Начальник не наполягав. Відстороненість була наріжним каменем філософії Консорціуму.

      «Надавай послуги. Не став запитань. Не винось вироків і не висловлюй суджень».

      Плечі замовника розслаблено обм’якли, і він важко видихнув.

      – Дякую.

      – Щось іще? – поцікавився Начальник, бажаючи якомога скоріше позбутися клієнта, що зазнав такої несприятливої трансформації.

      – Так, узагалі-то, є ще дещо. – Клієнт засунув руку до кишені й видобув звідти маленьку темно-червону флешку. – Це відеофайл. – Він поклав флешку перед Начальником. – Я хотів би, щоб його передали світовим засобам масової інформації.

      Начальник із цікавістю поглянув на чоловіка. Консорціум часто займався поширенням інформації для клієнтів, але щось у проханні цього чоловіка насторожило його.

      – Того самого дня? – спитав він, кивнувши на окреслену дату.

      – Того самого дня, – підтвердив клієнт. – І в жодному разі не раніше.

      – Зрозуміло. – Начальник прикріпив до флешки картку з необхідною інформацією. – Тепер усе? – І з цими словами він підвівся, бажаючи якомога скоріше завершити зустріч.

      Але клієнт залишився в кріслі.

      – Ні. Є ще одне, останнє.

      Начальник знову сів.

      Погляд зелених очей клієнта палав диким вогнем.

      – Невдовзі після того, як ви передасте це відео, я стану дуже відомою людиною.

      «Та ви вже й так досить відома людина», – подумав Начальник, пригадавши геніальні досягнення цього чоловіка.

      – Ви також заслуговуєте певної похвали, – сказав замовник. – Бо послуги, що ви мені їх надавали, уможливили створення мого шедевра… опусу, якому судилося змінити світ. Ви маєте гордитися своєю роллю.

      – Яким би не був ваш шедевр, – зазначив Начальник, відчуваючи все більше роздратування, – я задоволений тим, що ми забезпечили вам конфіденційність, необхідну для його

Скачать книгу