Скачать книгу

пішло, то я навіть не певен, що ти, моя люба, особисто знайома з президентом, чи не так?

      Рейчел витріщилася на батька, мало не пропікаючи його гнівним поглядом.

      Цієї миті запищав пейджер, і Рейчел уп’ялася поглядом у повідомлення, що висвітилося на екрані.

RPRT DIRNRO STAT

      Швидко розшифрувавши стенографічний запис, вона спохмурніла. Повідомлення було несподіваним і, найпевніше, нічого доброго не означало. Однак воно стало приводом піти.

      – Панове, – звернулася Рейчел до чоловіків. – Мені страшенно не хочеться, але я змушена йти. Спізнююся на роботу.

      – Міс Секстон, – швидко зорієнтувався репортер, – перед тим як піти, чи не могли б ви прокоментувати чутки про те, що сьогоднішній сніданок був організований для того, щоб обговорити можливість залишити вашу теперішню посаду і працювати на виборчу кампанію вашого батька?

      У Рейчел виникло таке відчуття, наче хтось вихлюпнув їй в обличчя гарячу каву. Це запитання заскочило її зненацька. Рейчел поглянула на батька і з його усміху здогадалася, що воно було заздалегідь підготовлене. Їй страшенно захотілося перегнутися через стіл і штрикнути сенатора виделкою.

      Репортер тицьнув їй під носа диктофон.

      – То що ви на це скажете, міс Секстон?

      Рейчел гнівно витріщилася на репортера.

      – Ральфе – чи як вас там звуть, – затямте ось що: я не збираюся кидати свою роботу, аби працювати у виборчій кампанії сенатора Секстона, а якщо ви надрукуєте щось не так, як я вам щойно сказала, то вам доведеться виколупувати оцей диктофон кочергою з вашої дупи.

      Журналіст отетеріло витріщився на Рейчел. Потім, ховаючи єхидний усміх, вимкнув диктофон і оголосив:

      – Дякую вам обом. – І хутко зник.

      Рейчел одразу ж пошкодувала, що зірвалася. Вона успадкувала вибухову вдачу свого батька і ненавиділа його за це. Спокійно, Рейчел, угамуйся.

      Батько дивився на неї з гнівом та осудом.

      – Час би вже навчитися стримувати себе.

      Рейчел стала збирати свої речі.

      – Зустріч закінчено.

      Сенатор і не збирався прохати її залишитися. Витягнувши мобільний для нової розмови, він кинув:

      – Бувай, дорогенька. Якщо хочеш, можеш заскочити днями до мене в офіс – хоч привітатися. І виходь заміж, заради Бога. Тобі вже тридцять три.

      – Тридцять чотири, – відрізала Рейчел. – Твоя ж секретарка надсилала мені картку на день народження!

      Сенатор сумно посміхнувся.

      – Тридцять чотири. Майже стара діва. Знаєш, коли мені було тридцять чотири, я вже…

      – …встиг одружитися і заскочити в ліжко до сусідки? – Ця фраза прозвучала гучніше, аніж хотіла Рейчел, і її відлуння зависло в несподівано запалій тиші, чутне для всіх присутніх. Відвідувачі за сусідніми столиками підвели голови.

      Очі сенатора Секстона спалахнули гнівом і вмить перетворилися на два крижані кристали, що вп’ялися в Рейчел.

      – Не заривайтесь, дівчино.

      Рейчел рушила до виходу. «Це ви не заривайтеся, сенаторе», – подумки відповіла вона.

Скачать книгу