Точка обману - Дэн Браун

Скачать книгу

– відповів пілот.

      Здавалося, він був здивований анітрохи не менше, ніж вона.

      Ніс F-14 пішов униз, і Рейчел відчула химерну невагомість. Крізь нескінченний дзвін у вухах їй почувся ритмічний електронний писк. Очевидно, пілот налаштувався на якийсь радіомаяк і орієнтувався за ним.

      Вони опустилися до висоти нижче трьох тисяч футів, і тепер Рейчел могла розгледіти приголомшливо красиві обшири залитої місячним світлом землі. Біля підніжжя гір тягнулася розлога сніжна рівнина. Плато плавно згиналося, опускаючись до океану приблизно з десяток миль, а потім раптово упиралося в крижану скелю, що вертикально стриміла над океаном.

      І саме в той момент Рейчел побачила його. Видовище, подібного якому вона ніде більше на землі не бачила. Спочатку вона вирішила, що це, мабуть, грає у свої чаклунські ігри місяць. Примружившись, почала вдивлятись у сніжну рівнину, але все одно не могла збагнути, що ж то таке. Що нижче опускався літак, то чіткіше вимальовувалася картина.

      – Заради Бога, що ж це таке?

      Унизу, під літаком, плато виявилося смугастим… немов хтось розфарбував сніг трьома гігантськими мазками срібної фарби. Мерехтливі примарні смуги тягнулися паралельно прибережним скелям. Лише коли літак знизився до п’ятисот футів, оптична ілюзія прояснилася. Три срібні смуги виявилися глибокими западинами, кожна завширшки приблизно тридцять ярдів. То були заповнені замерзлою водою широкі канали, що паралельно перетинали плато. Білі уступи між ними вивищувалися, як дамби.

      Літак різко знизився до плато і застрибав у сильних турбулентних потоках. Рейчел почула, як із важким брязкотом висунулося шасі, проте посадкової смуги і досі ніде не було видно. Пілот щосили намагався зберегти керованість машини, а Рейчел тим часом уважно розглядала землю – і нарешті помітила дві пульсуючі лінії, що тягнулися вздовж крайньої сріблястої смуги. І з жахом зрозуміла, що саме збирається зробити пілот.

      – Ми сідаємо на лід? – стривожено запитала вона.

      Льотчик нічого не відповів. Здавалось, уся його увага зосередилася на боротьбі зі скаженим вітром. Літак різко скинув швидкість і пірнув до крижаного каналу. Душа Рейчел пішла у п’яти. Високі сніжні «дамби» різко виросли обабіч машини. Рейчел затамувала подих, чудово усвідомлюючи, що найменша помилка пілота означатиме неминучу смерть. Літак опустився між заметами ще нижче, і раптом турбулентність припинилась. Опинившись поза досяжністю вітру, літак акуратно торкнувся льоду.

      Двигуни перемкнулися на зворотну тягу, гальмуючи літак. Рейчел полегшено зітхнула. Машина прокотилась уперед іще з сотню ярдів і зупинилася точно біля широкої червоної лінії, нанесеної спрей-фарбою просто на лід.

      Праворуч пейзаж був нічим іншим, як сніжною стіною, що мерехтіла у місячному сяйві. То був схил уступу. Зліва – те саме. Тільки крізь переднє скло Рейчел могла щось роздивитися… це щось було нескінченним засніженим простором. Відчуття було таке, немов вона приземлилася на мертву планету. Єдиною ознакою

Скачать книгу