LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Тоді з’явилася Кетрін. Але тоді я не знав, як її звати.

      Кетрін була подружкою тієї милої брюнетки, яка сиділа позаду в аудиторії. Під час лекції вона уважно слухала викладача і поставила кілька кмітливих питань. Вона була вдягнена у звичайну фланелеву сорочку і сині джинси. Її макіяж не був яскравим, і вона спокійно відреагувала, коли нам наказали викинути сміття.

      Кетрін несла задник розміром два на шість футів. Задник – це така дерев’яна рамка, на яку кріпиться полотно. Після фарбування його можна використовувати як декорацію стіни в садку або яскравого неба. Хоча задник не був надто важким, нести його було таки незручно. Мене вразив той факт, що вона взагалі зголосилася нести щось важче за три фунти6.

      – Дякую, крихітко, – сказав я, нахиляючись, щоб узяти задник. Думав, що словом «крихітка» я її вражу.

      – Усе нормально, – відповіла вона, – я тримаю.

      – Гей, – усміхнувся я усмішкою Бреда Пітта. – Я ж тут. Я тобі допоможу.

      Кетрін похитала головою, а тоді сказала:

      – Нахилися.

      – Що?

      Кетрін повільно повторила.

      – На-хи-лись.

      Я стояв біля залізного сміттєбака, який заввишки був добрих 6―7 футів від землі, і не розумів, що вона збирається зробити.

      – Слухай-но, – почав я, – чому б тобі просто не дати мені…

      Без зайвих слів Кетрін відхилилася назад, схопила задник двома руками і жбурнула його вперед. Я вчасно нахилився і побачив, як він пролетів просто над моєю головою і потрапив у сміттєбак. Коли деревина вдарилася об днище, воно видало різкий металевий звук. Я вчасно повернувся і побачив усмішку на обличчі Кетрін. Вона кивнула мені, обтрусила руки і пішла геть. Пам’ятаю, як я стояв, згорблений, ледве не ушкоджений летючою декорацією, і думав: «Сильна дівчина».

      У ту мить я дізнався все про свою майбутню дружину. Я дізнався про її силу (фізичну й моральну), про її вперте почуття незалежності та про дивне почуття гумору. Через два роки ми почали зустрічатися, а ще за три – одружилися. Того дня, біля сміттєбака, я зустрів дівчину своєї мрії. Щоб зрозуміти це, мені лише довелося зачекати, доки вгамується тремтіння в колінах.

Артур Санчез

      «Мої профільні предмети в цьому семестрі – це англійська, математика і справжнє кохання… А твої?»

      4

      Один чарівний вечір

      Щастя часто прослизає крізь двері, які ви забули зачинити.

Джон Беррімор

      Після розлучення я кілька років зустрічалася з напрочуд милим чоловіком, який усупереч цьому не міг узяти зобов’язання на себе бути зі мною і мати спільне майбутнє. Ми розходилися й сходилися безліч разів і зрештою наважилися поставити крапку в наших стосунках раз і назавжди. Це було нестерпно, але на той час найправильнішим, що ми могли зробити одне для одного.

      Після розриву наших стосунків я відхрестилася від чоловіків. Я була матір’ю-одиначкою двох маленьких дітей і балансувала

Скачать книгу