LITMIR.BIZ

Скачать книгу

поклала на шинквас п’ятірку. Ґас посунув її назад.

      – Це тойво, не за значок, шерфе. Сьодні безплатна кава для всього бабоцтва. – Він глянув на своїх офіціанток. – Ану-бо, хіба неправда?

      – Правда, – сказала одна і підійшла до Лайли.

      Вона полізла собі до кишені спідниці.

      – І вкиньте оцього собі у каву, шерифе Норкросс. Смаку воно ніяк не допоможе, але додасть вам накрутки.

      Це було пуделко порошку проти головного болю «Ґуді». Хоча Лайла сама ним ніколи не користалася, вона знала, що це улюблений смаколик Три-Окружжя, який міститься у верхній частині списку фаворитів разом з «Повстанським кличем»135 та притрушеними сиром дерунами. Якщо розірвати конвертик і висипати його вміст, залишається те, що дуже схоже на пакетики коксу, які вони знайшли у задній стодолі братів Ґрайнерів, замотані в поліетилен й заховані в старому тракторному колесі – саме тому вони, і чимало інших дилерів, використовували «Ґуді» для паювання свого продукту. До того ж, він дешевший за «Педіа-Лакс»136.

      – Тридцять два міліграми кофеїну, – сказала інша офіціантка. – Я сьодні вже двійко випила. Я не збираюся засинати, аж поки головаті хлопці не розрулять це лайно, Аврору. Аж ніяк.

      4

      Одною з великих вигід посади одного-єдиного урядника контролю за тваринами в окрузі Дулінг – либонь, єдиною вигодою – була відсутність над Френком боса, який би ним попихав. У принципі, Френк підлягав меру і міській раді, але вони майже ніколи не з’являлися в його маленькому закуті позаду непоказної будівлі, в якій також містилося історичне товариство, відділ рекреацій та податкова, що йому цілком годилося.

      Він вигуляв і заспокоїв собак (для цього нема нічого кращого за «Курячі чіпси для цуциків від доктора Тіма»137), поналивав їм води і пересвідчився, що о шостій нагодувати і вигуляти їх знову прийде Мейзі Веттермор, волонтерка зі старшої школи. Так, її черга за графіком. Френк залишив їй записку щодо різних ліків, замкнув офіс і пішов. Тільки пізніше йому дійшло, що Мейзі могла мати справи, важливіші за кількох бездомних тварин.

      Він думав про свою дочку. Знову. Він налякав її цього ранку. Йому неприємно було це визнавати навіть перед собою, але він визнав.

      Нана. Щось почало його гризти у зв’язку з нею. Точно, що не Аврора, але щось пов’язане з Авророю. Що воно таке?

      «Передзвоню Іл, – подумав він. – Зроблю це, тільки-но дістанусь додому».

      Але перше, що зробив Френк, зайшовши до маленького чотирикімнатного будиночка, який він орендував на Елліс-стрит – це зазирнув у холодильник. Небагато чим було там поживитися: два стаканчики йогурту, вже пліснявий салат, соус для барбекю «Ласкавий Бейбі Рей»138 і коробка вівсяного стауту «Дочка гірника», висококалорійного пійла, яке, як він гадав, мусить бути корисним для здоров’я – в ньому ж вівсянка, хіба ні? Він узяв одну бляшанку, і тут задзвонив телефон. Френк побачив на маленькому екрані фото Ілейн і вмить отримав просвітлення, без якого б радо обійшовся: він боїться гніву Ілейн (трішки), а його дочка боїться

Скачать книгу