ТОП просматриваемых книг сайта:
Сірі бджоли. Андрій Курков
Читать онлайн.Название Сірі бджоли
Год выпуска 2018
isbn 978-966-03-8247-3
Автор произведения Андрій Курков
Жанр Современная русская литература
Издательство Фолио
– Ну огірки-помідори солоні у тебе ж є? – спитав Пашка, вішаючи кожуха на спинку обраного для себе стільця.
– Є, є, – закивав Сергійович.
Але найперше чарки з серванта дістав.
– Сєрий, може, гостю у кришталеву «туфельку» наллєш? Заради сміху? – запропонував Пашка.
Сергійович озирнувся і погляд його миттєво стер з обличчя Пашкиного хитру усмішку.
– Хай стоїть на місці, – суворо сказав Сергійович, – це весільний подарунок, а не гранчак!
Нарізав пасічник ковбаси і сала, солянку повну солі на стіл поставив. Літровку огірків солоних відкрив і півлітрову банку помідорів також. Пашка чарки казенкою наповнив. Він же, Пашка, і тост перший сказав: «За Радянську армію!», потім всі троє випили.
– Ти ж не служив, – жуючи шматок ковбаси, повернувся до Пашки Сергійович. – Чого це тебе за армію пити потягло?
– Так це ж за захисників! Ось за таких, як він! – Пашка показав поглядом на Владлена. Владлен кивнув, згоду зі словами Пашки показуючи. Він ще жодного слова у домі Сергійовича не промовив і тому хазяїн дому почував себе незатишно. Людина ж себе не тільки обличчям показує, а і голосом чи хоча б п’яною піснею! Недарма ж будь-які нормальні посиденьки піснями закінчуються! Та не п’яні ж вони ще.
– А ви звідки? – Сергійович подивився Владленові в очі і кивнув у бік вікна.
– Твоє вікно не туди виходить, – вставив Пашка. – Він з мого боку, звідти!
– Та я взагалі-то з Сибіру, – заговорив, нарешті, гість. – Добровільно приїхав. Щоб вас захищати.
– Із Сибіру, – протягнув Сергійович у задумі.
– Так, – підтвердив Владлен. – У нас зараз холодніше, ніж у вас! Та і красивіше у нас!
– Чого це красивіше? – не зрозумів Сергійович.
Владлен подивився на Пашку. Пашка наповнив чарки.
– Давайте за перемогу! – запропонував Владлен.
– Давайте! – підтримав Пашка.
Сергійович чаркувався мовчки. Випив, як і інші, одним ковтком. Пальцем з банки огірок виловив і до рота відправив.
– То чого це у вас красивіше буде? – повторив своє питання Сергійович, огірок дожовуючи.
– Ну це, може, через війну, – спокійно заговорив сибірський гість. – Мало барв! Паркани сірі, вікна не прикрашені різьбою, лиштвами. Біднувато якось!
– Це війна, – Пашка махнув рукою. – Після війни все буде красиво! Як раніше!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.