ТОП просматриваемых книг сайта:
Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід. Стівен Р. Кові
Читать онлайн.Название Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід
Год выпуска 1994
isbn 978-617-12-5251-6, 978-617-12-5252-3, 978-617-12-4994-3, 978-0-671-86441-5
Автор произведения Стівен Р. Кові
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
«У мене просто не вистачає часу на зарядку. Знаю, дуже важливо регулярно розминатися, але саме тепер на мене стільки навалилося. Може, я пізніше, коли трохи розгребу».
Залежність від терміновості – це самодеструктивна поведінка, яка тимчасово закриває прогалини, утворені від незадоволених потреб. І замість задовольняти ці потреби інструменти й підходи тайм-менеджменту часто тільки підживлюють цю залежність. Вони допомагають нам зосереджуватися на терміновому.
Залежність від терміновості так само небезпечна, як і інші загальновизнані залежності. Список характеристик, наведений далі, взято з літератури про лікування залежностей. У цих книжках не йдеться про тайм-менеджмент, натомість ідеться про залежності від хімічних речовин, азартних ігор і переїдання. Але погляньте, скільки спільного![6]
Залежність
1. Створює передбачувані, надійні відчуття.
2. Вимагає до себе найпершої та найбільшої уваги.
3. Тимчасово усуває біль та інші неприємні відчуття.
4. Дає фальшиве відчуття власної цінності, сили, контролю, безпеки, реалізованості, інтимності.
5. Посилює проблеми й відчуття, що їх людина прагне позбутися.
6. Погіршує працездатність, погіршує стосунки.
Як добре ці характеристики описують залежність від терміновості! І наше суспільство ця залежність буквально затопила. На кожному кроці вона популяризується в нашій культурі й у житті кожної людини.
Роджер. Під час однієї з програм у нашому центрі я провів тест за таблицею показників терміновості для кількох керівників міжнародної організації. Під час перерви головний менеджер з Австралії підійшов до мене, криво посміхаючись. «Не можу повірити! – вигукнув він. – Я цілковито залежний! Та це ж культура нашого бізнесу. Ми живемо від кризи до кризи. У нас нічого не робиться, поки хтось не скаже, що це терміново».
Поки він говорив, до нас підійшов іще один чоловік, колега першого, і закивав на знак згоди. Потім чоловіки перекинулися жартами про ситуацію в компанії, але їхні жарти звучали навдивовижу серйозно. А потім головний менеджер повернувся до мене і сказав: «Знаєте, коли мій колега прийшов до нас у компанію, він таким не був. А тепер – гляньте на нього».
Раптом його очі розширилися від несподіваного осяяння: «Знаєте що? Та я, виявляється, не просто залежний, а ще й власноруч підсаджую інших на цю голку!»
Важливо розуміти, що проблема не в терміновості самій по собі. Проблема в тому, що якщо терміновість стає головним чинником у житті, то ним перестає бути важливість. Ми підміняємо «найважливіші речі» терміновими. Так захоплюємося роботою, що навіть не знаходимо часу зупинитися й подумати, чи справді вона необхідна. І так поглиблюємо конфлікт між годинником і компасом. Чарлз Гаммел, автор брошури «Тиранія терміновості», відзначив:
Нечасто буває таке, щоб важливі речі необхідно було
6
[vi] Узято з S. Peele, Diseasing of America: Addiction Treatment Out of Control (Lexington, MA: Lexington Books, 1989), p. 147. (