LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      Голос Ґондорфа був спокійний, він говорив поволі, зважуючи слова. Живіт Нейта напружився в очікуванні неминучої конфронтації. Наполягай на своєму.

      – Якщо ви про те, чи вважаю я, що агент у безпеці, то так, – сказав Нейт. Він розумів, до чого веде Ґондорф, та не збирався йому в цьому допомагати.

      – Минулої ночі ти ледь не дав заарештувати найбільш плідного агента ЦРУ. Вашу зустріч накрила розвідка, чорт забирай.

      Нейт стримав гнів, який усе наростав.

      – Я вчора пробігав дванадцять годин МВС. МВС, який ви самі затвердили. Я підтвердив свій статус. Я був чистий, діставшись на місце, як і МАРБЛ, – сказав Нейт.

      – У такому разі, як ти поясниш спостереження? – спитав Ґондорф. – Важко повірити, що його проводили випадково. Скажи, що ти так не вважаєш. – У голосі Ґондорфа почулися нотки сарказму.

      – Саме так усе й було. Вони просто не могли шукати саме мене, та хрінь у провулку, вони не стежили за мною від самого початку, це неможливо. Це сталося випадково, і вони зреагували, просто, як є. МАРБЛ покинув місце непомічений.

      Нейт зауважив, що Ґондорф зовсім не зацікавився випадком з машиною, яка влетіла в стіну. Інший керівник уже давно був би в кабінеті посла, б’ючи тривогу, вимагаючи від посольства заявити протест.

      Підготувавшись до атаки, Ґондорф сказав:

      – Маячня. Це повна катастрофа. Як ти міг направити його в метро? Це ж мишоловка. Ти проігнорував протокол, коли взявся допомагати йому переодягати пальто. Він мав зробити це сам. Ти ж знаєш! Що, як просто зараз він весь світиться флуоресцентом під лампою?

      – Я визначився й вирішив. Мені здалося, що головний пріоритет – змінити його вигляд та допомогти вшитися непоміченим. МАРБЛ професіонал, він знає, як спекатись пальта та ціпка. Можемо надіслати йому повідомлення, я перевірю його при наступній зустрічі, – сказав Нейт. Ця суперечка здавалася нестерпною, особливо з керівником, який не розуміється на роботі на вулицях.

      – Наступної зустрічі не буде. Принаймні не з тобою. Ти надто засвітився. Минулої ночі вони впізнали тебе з десяток разів, твоєму економічному прикриттю кінець, відтепер у тебе на хвості висітиме половина московських служб спостереження, – сказав Ґондорф. Було видно, як він насолоджується моментом.

      – Вони завжди знали про цю підставну посаду. За мною завжди стежили, ви самі в курсі. Я й досі можу зустрічатися з агентами, – сказав Нейт, обпершись об стілець. У Ґондорфа на столі стояв макет ручної гранати на дерев’яній підставці. На металевій табличці – напис: «ВІДДІЛ СКАРГ. ВИСМИКНІТЬ КІЛЬЦЕ ДЛЯ НЕГАЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ».

      – Ні, я не думаю, що тобі варто й надалі зустрічатися з агентами. Ти тепер магніт для лайна, – сказав Ґондорф.

      – Якщо вони кинуть на мене таку кількість ресурсів, то збанкрутують, – не погоджувався Нейт. – Я можу точити їхні сили, роз’їжджаючи містом наступні шість місяців. І чим більше за мною стежитимуть, тим краще нам вдаватиметься маніпулювати ними.

      Наполягай

Скачать книгу