ТОП просматриваемых книг сайта:
Чужий. Алан Фостер
Читать онлайн.Название Чужий
Год выпуска 1979
isbn 978-617-12-4589-1, 978-617-12-4518-1, 978-617-12-4588-4, 978-617-12-4587-7
Автор произведения Алан Фостер
Жанр Ужасы и Мистика
Серия Чужий
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Це не наша система, – глухо зазначила Ріплі, хоча це й так було очевидно.
– Можливо, проблема в нашому маршруті, а не в зірках, – голос Кейна звучав не надто переконливо, навіть для нього самого. – Іноді зорельоти виходили з гіперпростору в інший бік від свого пункту призначення. Це може бути збільшене зображення Центавра, а Сонячна система залишилась позаду. Давайте зробимо скан, перш ніж панікувати.
Він промовчав про те, що система на дисплеях нагадувала Центавр не більше, аніж Сонце.
Герметичні рухомі відеокамери на бувалій поверхні «Ностромо» почали тихо рухатися в космічному вакуумі, шукаючи ознак земного тепла в мороці. Допоміжні камери, встановлені на вантажі, який віз «Ностромо», – страхітливе скупчення величезних металевих резервуарів – теж використовувались у пошуках. Земляни минулих століть дуже здивувалися б, якби дізналися, що «Ностромо» везе в міжзоряному просторі значну кількість сирої нафти й по дорозі переганяє її за допомогою власної автоматичної установки, яка безперервно працює.
До того часу як «Ностромо» долетить до земної орбіти, нафта має перетворитися на готовий продукт. Застосування таких методів було необхідністю. Хоча людство винайшло чудові та ефективні замінники палива, це сталося лише після того, як окремі зажерливі особи вичавили останню краплю пального з висушеної Землі. Усі машини, створені людством, працювали на термоядерній та сонячній енергії, але це не могло бути повною заміною нафтопродуктам. Наприклад, за допомогою термоядерної енергії неможливо виготовити пластмасу. Сучасний світ довше протримається без енергії, аніж без пластику, тому місія «Ностромо» та смердюча чорна рідина, яку він поступово переробляв, мали вагоме комерційне значення.
Камери зафіксували довкола лише одну систему, яку можна було побачити в центрі декількох екранів – зірку незвичайного кольору в оточенні безладного намиста з планет, що оберталися навколо неї. Зараз Кейн і Ламберт майже не сумнівалися, що «Ностромо» чомусь узяв курс на цю невідому систему.
Усе ж могла трапитися помилка в часі, але не в просторі. Сонячна система могла бути зліва або справа від цієї зірки. Був точний спосіб це перевірити.
– Виклич службу транспортного контролю, – Кейн прикусив нижню губу. – Якщо ми зможемо отримати від них сигнал, то знатимемо, що в правильному секторі. Якщо ми неподалік від Сонячної системи, то отримаємо відповідь від однієї із зовнішніх станцій-ретрансляторів.
Ламберт перевірила інші кнопки.
– Це міжгалактичний торговельний буксир «Ностромо», реєстраційний номер один-вісім-нуль-два-чотири-шість, що прямує на Землю з наливним вантажем нафти та відповідною установкою для її очищення. Викликаю Антарктичну службу транспортного контролю. Як зрозуміли мене? Прийом.
У динаміках чулося лише слабке безперервне шипіння поміх віддалених зірок. Джонс лежав біля ніг у Ріплі й муркотів в унісон із зірками.
Ламберт спробувала ще раз.
– Міжгалактичний