Співдружність - Енн Патчетт

Скачать книгу

може, трохи більше, ніж їм було треба для власної сім’ї, але, вочевидь, не достатньо, щоб нагодувати юрму, діяли у своїй безмежній щедрості, натхненні прикладом їхнього учителя та його апостолів. А може, на цій вечірці з нагоди хрестин вони діяли під впливом щедрості Беверлі Кітінґ? Або під впливом її вигляду в тій чудовій жовтій сукні, коли її світле волосся, складене у високу зачіску зі шпильками, відкривало ніжну шию – шию, що плавно переходила у спину й ховалася під жовтою сукнею. Отець Джо Майк відсьорбнув з паперянки. А наприкінці люди назбирали дванадцять кошиків сміття. Він окинув поглядом паперянки, що валялися на столах, стільцях, на землі; у деяких із них на дні все ще залишалося на один чи два ковтки напою. Якби зібрати всі залишки, скільки б вийшло? Отцеві Джо Майку було соромно за те, що він не зголосився піти назад до пасторського будинку і простежити за підготовкою. Він думав: як би то було, якби священик показав парафіянам, скільки джину він відклав про запас замість того, щоб узяти участь у євхаристії.

      Тут хтось тихенько доторкнувся до носка його черевика. Отець Джо Майк поглянув угору, відірвавшись від споглядання власного коліна та медитації над вмістом паперянки, і побачив Боні Кітінґ. Ні, не зовсім так. То її сестра була одружена з Фіксом Кітінґом, отже, вона була Боні-Як-Там-Її. Боні-Дівоче-Прізвище-Беверлі.

      – Вітаю, пане отче, – мовила вона, легенько тримаючи великим та вказівним пальцями таку саму, як і в нього, паперянку.

      – Боні, – відповів він, намагаючись надати власному голосові відповідного його санові тону, мовби він не сидів на землі й не пив джину. Проте він не був упевнений у тому, що то саме джин. То могла бути й текіла.

      – Хотіла запитати, чи не потанцюєте ви зі мною?

      Боні Х була одягнена у сукню з блакитними стокротками, досить коротку, так що священик збентежено гадав, на чому йому слід зупинити свій погляд. Звичайно, вбираючись зранку, вона, напевне, не подумала про те, що їй, можливо, доведеться стояти поряд із чоловіками, що сидять перед нею долі. Джо Майк хотів був сказати щось таке по-батьківськи поблажливе, мовляв, він давно вже не танцює, але він був надто молодим, щоб здаватися її дядьком чи батьком, саме тому вона його запросила. Замість цього він просто відповів:

      – Це не вельми слушна думка.

      Боні, міркуючи про слушні та неслушні думки, присіла навпроти нього, напевне, вважаючи, що їй та священикові буде зручніше розмовляти, якщо їхні очі перебуватимуть на одному рівні, ба зовсім не дбаючи про те, де тоді буде край її сукні. Її білизна також була блакитною. Якраз у тон сукні.

      – Бачите, річ у тім, що тут усі одружені, – пояснила вона, навіть не намагаючись розмовляти тихіше, щоб висловити своє незадоволення. – І хоча я й не проти потанцювати з одруженим чоловіком, бо, думаю, що танцювати разом – це ще нічого не означає, але всі вони прийшли сюди з дружинами.

      – А от їхні дружини гадають, що це щось таки означає, – він старався не відводити погляду від її очей.

      – Авжеж, – сумно

Скачать книгу