Останній бій Урус-шайтана - Віктор Вальд

Скачать книгу

до сіляхдара:

      – Так і станеться, якщо ти правильно витлумачуватимеш знаки на своєму шляху. Візьми цю суму, вона допоможе тобі…

      Керр Юсуф-деде витягнув із-за спини суму з грубого полотна й простягнув її сіляхдару. Замислений Орхан мовчки прийняв дарунок шейха.

      – Завжди пам’ятай: очевидне не завжди те, що ми очікуємо в ньому побачити.

      Після цих слів провидець провів долонею й зібрав з підлоги багатовіковий пил із давніх стін. Потім стиснув кулак, залишивши крихітний отвір. Крізь нього тонка цівка пилу потекла на язичок полум’я. Солодкий запах амбри, доповненої мускусом, поширився по старій мечеті.

* * *

      Коли від’їхали від «мертвого» міста, Орхан вирішив роздивитися вміст сумки шейха дервішів. Він довго спостерігав за виноградним равликом, що повільно повз по його долоні, потім зупинив коня й посадив равлика на листок придорожнього куща. Це була єдина жива істота в брудній сумці. Усе інше, що сіляхдар потім уважно оглянув, не мало ніякої ціни. Звичайний мотлох, зібраний жебраками-дервішами на вулицях і в смітниках: зламана підкова, залізне кільце, стара мотузяна підошва з плямою, можливо, навіть від крові, щербата дерев’яна миска, рвана смужка шовку зеленого кольору, обтесаний шматочок каменю, дивний талісман із глини й горобиного пір’я, шматочок бобрового хутра.

      Евлія Челебі був розчарований, коли, витягнувши шию, роздивлявся те, що діставали з суми руки бахадира.

      – Мені здається, що це сміття анітрохи не зрівняється з тими щедрими дарунками, які ти залишив, мій добрий пане, цим дервішам. Стільки срібла й продуктів!.. Їм вистачить на цілий рік.

      Орхан подивився на вченого мандрівника й несподівано розсміявся:

      – Мій друже Евліє, ти ж чув провидця: «Очевидне не завжди те, що ми очікуємо в ньому побачити!» Можливо, це залізне кільце носив перший лучник османів. А цей шматочок шовку – від чалми самого пророка Мухаммеда…

      – Зупинись, божевільний! Хіба дозволено…

      Орхан примирливо склав руки на грудях й одразу ж став серйозним:

      – Хай вибачить мені Аллах! Я тільки хотів сказати, що ці речі, можливо, будуть корисними при нагоді. Може, це просто талісмани від злих духів і шайтанів. Хоча для воїна головний талісман – його зброя. Навіть ґяури кажуть: «Береженого Бог береже, а козака – шабля!» Принаймні… Гей, Абдуле! Збережи їх. І неодмінно в цій сумці.

      Слуга, що їхав позаду, прийняв дари шейха й грубо заштовхав в одну з перекидних шкіряних торбин на загривку свого коня.

      – Щодо срібла і їжі… У нас усього буде вдосталь, поки ми на землі мусульман. Також нам не доведеться нудьгувати. Глянь туди! Схоже, ці горці вирішили супроводити нас аж до серця шайтана.

      Евлія Челебі обернувся й подивився на довгу колону вершників позаду нього. Татські татари знову приєдналися до їхнього маленькому загону, щойно він віддалився на значну відстань від руїн Ескі-Кирима.

      Учений мандрівник уже точно визначив склад їх маленької ватаги,

Скачать книгу