ТОП просматриваемых книг сайта:
Всьо ясно. Джонатан Сафран Фоєр
Читать онлайн.Название Всьо ясно
Год выпуска 2002
isbn 978-617-12-4065-0, 978-0-141-00825-7, 978-617-12-4064-3, 978-617-12-3837-4
Автор произведения Джонатан Сафран Фоєр
Жанр Зарубежная образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Я довго не рішався про це писати, но всьо таки напишу. За якесь врємя у мене вже буде достаточно «зєлєні», шоб насобирати на білєт на самольот до Америки. Батя про це не знає. Він думає, шо я всі дєньги трачу на «скачках», но я вмєсто них часто брожу пустими пляжами й так економлю собі валюту. Когда я шатаюся по пляжах, то думаю, який ти щасливий.
Учора Ігорчикові стукнуло чотирнадцять. За день до того він зламав собі руку, перелізая чєрез забор, єслі ти можеш собі ето представити. Усі ми както пробували його ощасливити, а мама даже спекла слойоний торт. Ітак, у нас був невеликий сабантуй. Дєд, понятно, тоже прийшов. Він спитав, як у тебе дєла, і я сказав йому, шо ти вертаєшся в унівєр у вересні, десь уже щас. Я не розказував йому, шо на границі вкрали коробку Августини, потому шо йому було б стидно, а так він обрадувався новостям про тебе, бо він нечасто буває щасливий. Іше він питав мене, чи не мог би я попросити в тебе про ше одну репродукцію фотки Августини. Він сказав, шо оплатить твої іздєржки на її копірування. Я очєнь волнуюся за нього. Як я тобі вже писав в послєдньому листі, його здоров’я вже совсєм плохоє. Уже нема тої енергії, а ше часто на нього нападає меланхолія, і тогда він годинами мовчить, будто нємой. Уже лучше б накричав на мене чи даже вдарив.
Батя подарив Ігорчикові на «день варенья» новий велік, а я знаю, шо це класний подарок, бо в баті нема дєнєг на подарки тіпа веліків. «Так от, бідолашний Мурзілка, – сказав він, поклавши руку на Ігорчикове плече, – ти маєш бути щасливим у свій день народження». У конверт я поклав тобі фото Ігоревого веліка. Напиши, як він тобі. Но давай чесно. Я не розозлюся, єслі і тобі він не понравиться.
Учора ввечері я рішив ні по яких злачних мєстах не гуляти. Вмєсто того бродив пляжами. Но не лазив сам, как всєгда, я взяв із собою фото Августини. Должен признатися, шо я не раз всматрювався в ету карточку і постоянно думав про твою влюбльонность в етот об’єкт. Вона класна. Тут ти подмєтіл правильно.
Ну, вот і мій короткий монолог стрємітся к фіналу. Я вже дєлаю тебе нудним человєком. Но зараз перехожу к самой суті своєї історії. Я і не надіюся, шо ти зможеш восприйняти її другу часть. Я пока писав її – то саме, шо кіло солі с’єл. Но твої замєчанія були очєнь елементарні. Спасіба за ясность, у чому разниця мєжду ідіомами «обісрати справу» і «срана річ», і тоже само «стати в пригоді». Для мене очєнь важно употрєбляти правильні мовні обороти. Це тупо нада. Я вспомнив, шо ти просив мене не ісправляти ошибок, бо вони прикольно звучать, а прикол – це єдінствєний способ розказати сумну історію, но я їх всьо таки ісправлю. Не обіжайся на мене за ето.
Я так же вньос всі ті корєктіви, про які ти писав. Я вставив у ту часть, де я впервиє тебе встрєтіл, всьо, шо ти казав вставить. (Ти дєйствітєльно думаєш, шо ми з тобою на одному уровні?)