LITMIR.BIZ

      Хтось може врятувати світ?

      Він повний горя, лиха й бід.

      Якби я, Боже, тільки міг,

      То я б його вже переміг.

      Не янгол я, а лиш бідняк,

      Що я зроблю, коли все так?

      Якщо це зло не зупинить,

      Світ може зникнуть в одну мить!

      Настала ніч – і скрізь червоно.

      Місяць жевріє, хмарки небо вкрили.

      Сутінки скрізь простяглися чудово.

      Тіні тремтять i шумлять вiтра крила.

      І де-не-де в хмарках полисне

      Блискавка раптом – небесная кара.

      Темінь тканиною чорною висне.

      Небо нічне пломеніє все жаром.

      Садок чудовиськом чорніє.

      З нiчкою мiсяць кружляє у вальсi,

      Ковза по хмарці, неначе по мрії,

      Ватою хмарною він укривався.

      Вже різнобарвний ніжний ранок

      В лісі іде, потихеньку крадеться.

      Вікна веселкою грають, а ганок,

      Наче та дівка, рум'янцем береться.

      По блискучій вже покрівлі

      Сонце тихо покотилось

      І за сосни мовчазливі

      Заховало личко миле.

      І небесне синє сито

      Золотистою мукою

      Майже все уже набите.

      Впала зірка за горою,

      Капають яскраві зорі

      В синє море,

      Капають в безодню чорну,

      За безмовну

      Кучеряву сонну липу…

      Місяць світить.

      Видно, як синіє скрізь

      Небо за селом.

      Спить сосновий чорний ліс

      Під нічним крилом…

      Сьогодні сприятлива днина,

      Хмаринками небо зоралось.

      Жовтіє он неба чуприна —

      То сонце за ними сховалось.

      Деінде співають пташки.

      На поле граки вже сідають.

      Сердешні, що там ви знайшли?

      Це я зрозуміть намагаюсь.

      Свій погляд на небо я звів:

      Мiж латками хмар синьова є.

      Пташиний розлився скрізь спів,

      Легенький вітрець повіває.

      Та ось випромінилось сонце

      І знову сховалось в хмарини,

      Побризкало краплі червонцем,

      В краплиночках гралось промiнням.

      Нарешті наступило літо,

      Наповнене духмяним квітом,

      Пора, усе, що тільки влітку

      Робити треба все, як слід;

      Піти і зачинити хвіртку

      І зготувать смачний обід.

      Жука ще трохи треба вибить

      З картоплі нашої, бо з'їсть.

      Він на однім кущі не всидить,

      Такий непроханий наш гість.

      І ось якраз одного разу

      Зібрались з хлопцями в похід.

      Усе, що нам потрібно, зразу

      Ми склали по сумках –

Скачать книгу