Трейнспоттінґ - Ірвін Велш Трейнспоттінґ

Скачать книгу

і питаюся, чому саме мене виокремлюють для здійснення такого візиту.

      – Та йобаний же ти, Марку. Ти ж знаєш, шо вона залюблена в тебе.

      – Келлі? Та ну нахер, – кажу йа, здивований, заінтригований і більш ніж на дещицю збентежений. Якшо це правда, тоді йа сліпий тупий йолоп.

      – Звісно, шо залюблена. Вона це казала нам купу разів. Завше вона тільки за тебе. Цей Марк оте та цей Марк оце.

      Рідко бодай хтось зве мене Марком. Зазвичай Рентсом або гірше – Рентабельним. Це, бля, жахливо, коли тебе так кличуть. Йа намагаюся не показувати, шо це нас дратує, бо таке тільки роздрочує всіх пиздюків.

      Кумарний мовчки слухав. Йа обернувся до нього:

      – Ти вважаєш, це правда? Келлі запада на нас?

      – Кожний пиздюк під сонцем зна, шо вона аж горить за тобою. Не така вже й секретна таємниця це. Хоча йа цю кралю збагнути не можу, завваж. Їй, варто було б перевірити собі голову, нахер.

      – Красно дякую, пиздюче, що врешті розказав нам.

      – Якшо ти волієш цілий день сидіти в затемненій кімнаті й тільки зирити відео, не помічаючи, шо відбувається довкола тебе, це не моя, к херам, справа – вказувати тобі на це.

      – Ну, вона ж ніколи нічо не казала самому мені, – скиглю йа, ніяковий.

      – Ти хтів би, аби це в неї було написано на майці? Ти не здорово знаєшся на жінках, правда, Марку? – каже Елісон.

      Кумарний скалиться.

      Мене ображає останнє зауваження, але йа твердо вирішив ставитись до цієї теми легко – на той випадок, якщо це підначка, звісно, розіграна Кумарним. Цей облудний пиздюк чапає крізь життя, розставляючи отакі-от міжособистісні міни-пастки для своїх кентів. Яке задоволення цей їбучий недоумок отримує від таких дій, лишається поза моєю уявою.

      Йа беру в Джонні троха товару.

      – Це лайно чисте, як незайманий сніг, – каже він нам.

      Це означа, шо до нього не надто підмішано чогось надто токсичного.

      Скоро нам тре’ було вже йти. Джонні не вщухав лити мені до вух всяке лайно – такі речі, яких йа й чути не хтів. Складні заморочки за те, хто кого нагріває, оповідки за способи, якими громадські активісти з їхньою антинаркотичною істерією роблять нестерпним життя кожного пиздюка. А ще він сльозливо белькотав за своє власне життя, розливаючись у фантазіях, як от він очиститься і вибереться у Тайланд, де жінки знають, як прислужитися чуваку, де ти можеш жити, як король, якшо в тебе біла шкіра і кілька хрустких десяток у кишені. Та де там, він розводився за речі, багато гірші за це, набагато цинічніші й жорстокіші. Йа сказав собі, шо це знову говорить той злий дух, а не Білий Лебідь. Чи так воно було? Хтозна. Та й кого це їбе.

      Елісон з Кумарним перекидались короткими фразами з такими інтонаціями, ніби вони готуються знову вмазатись. Потім вони підвелися й подалися разом з кімнати. На вигляд знуджені й байдужі, але коли вони не повернулися, йа втупив, шо вони жаряться у спальні. Здається, перепихнутися з Кумарним – для жінок така ж проста річ, як балакати або пити чай з іншими чуваками.

      Реймі пастельними

Скачать книгу