ТОП просматриваемых книг сайта:
Фундація та Імперія. Айзек Азімов
Читать онлайн.Название Фундація та Імперія
Год выпуска 1952
isbn 978-617-12-4063-6, 978-617-12-3835-0, 978-617-12-4061-2, 978-617-12-4062-9
Автор произведения Айзек Азімов
Жанр Научная фантастика
Серия Фундація
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Ваше здоров’я.
– Дякую. І ваше.
Дуцем Барр неквапливо сказав:
– Кажуть, що ви молодий. Скільки вам, тридцять п’ять?
– Майже вгадали. Тридцять чотири.
– Тоді, – сказав Барр, м’яко наголошуючи на цьому, – краще буде, якщо я відразу вас попереджу, що не володію жодними любовними чарами, настоянками чи приворотним зіллям. І жодним чином не здатен вплинути на прихильність молодої леді, яка могла вам сподобатися.
– Мені не потрібні жодні штучні добавки на зразок цих, сер. – У голосі генерала чулися зарозумілість та веселощі. – А що, до вас часто звертаються з такими проханнями?
– Достатньо часто. На жаль, недосвідчена публіка зазвичай плутає науку із чаклунством, а особисте життя, схоже, видається їм таким, що найбільше потребує втручання магічного ремесла.
– Як на мене, це природно. Але я з ними не згоден. У мене наука асоціюється лише з відповідями на складні запитання.
Сивеннець похмуро відповів:
– Можливо ви так само помиляєтеся, як і вони!
– Може й так. А може й ні. – Генерал поставив свою чашку у конусоподібний футляр, і вона наповнилася. Він укинув туди запропоновану ароматичну капсулу. Тихенько булькнувши, вона впала на дно. – А скажіть мені, патрицію, хто ж тоді чарівники? Справжні чаклуни?
Барр, здавалося, здивувався, почувши це застаріле слово. І сказав:
– Немає жодних чарівників.
– Але ж люди про них говорять. По всій Сивенні ширяться байки про них. Навколо них виникають цілі культи. Є якийсь дивний зв’язок між цим і тими вашими земляками, які мріють про старі часи і верзуть усілякі нісенітниці про давнину та про те, що вони називають свободою і самостійністю. Зрештою, це може стати загрозою для держави.
Старий похитав головою.
– Навіщо ви мене про це питаєте? Ви відчули загрозу маленького бунту зі мною на чолі?
Ріос стенув плечима.
– Ні, аж ніяк. Хоча це не така вже й безглузда думка. Ваш батько колись був вигнанцем, а ви самі – шовіністом та патріотом. Із мого боку не дуже ввічливо про це нагадувати, проте від мене вимагають цього обставини справи. Але чи існує зараз якась змова? Бо я маю сумнів. За останні три покоління із Сивенни вибили саму думку про це.
Старий насилу відповів:
– Як господар, теж буду не дуже делікатним. Нагадаю вам, що колись намісник був про бездушних сивеннців такої самої думки, як і ви. За наказом цього намісника мій батько став жебраком-втікачем, брати – мучениками, а сестра вчинила самогубство. Але цей намісник потім вмер жахливою смертю від рук тих самих по-рабськи покірних сивеннців.
– О так, тут ви майже зачепили те, про що я хотів сказати. Вже три роки, як загадкова смерть цього намісника не є для мене загадкою. В його особистій охороні служив один молодий солдат, що поводився доволі цікаво. Цим солдатом були ви, але гадаю, немає потреби наводити подробиці.
Барр залишився незворушним.
– Немає. Що ви пропонуєте?
– Щоб