Скачать книгу

вони стануть свідками моєї смерті? Точніше – її постановки? Але ж це жорстоко!

      – Життя взагалі жорстока річ.

      Дмитро присвиснув.

      – Цікаво сюжет закручено. Мене просто прибрали з власного життя.

      – Це не наша вина, Дмитре, – Марк Светоній почав передивлятись якусь документацію, даючи зрозуміти, що аудієнція підходить до кінця. – До того ж, повірте мені – те, що вам пропонують, значно краще, аніж ваше минуле життя. Але ми забарились, а у мене багато справ.

      – І це все, про що ви можете розповісти?

      – На даний момент все.

      Марк Светоній поглянув на Дмитра повним офіціозу поглядом.

      – Дмитро Міщенко, ви приймаєте високу честь стати легіонером і присвятити своє життя захисту Історії?

      – Так, – знизав плечима у відповідь Дмитро. – Хоча ще вчора не очікував би від себе подібної відповіді.

      – Поздоровляю вас. А тепер вирушайте на підготовку, вас супроводять. Зустрінемось після присяги, перед вашим першим завданням. Успіхів, майбутній легіонере!

      Дмитро подякував Консулу легким нахилом голови, повернувся до дверей і тієї ж миті відчув, як його щось несильно кольнуло у шию.

      – Ай! Що ви собі дозволяєте?! – поглянув він на чоловіка у білому комбінезоні, який матеріалізувався з повітря.

      – Стандартна процедура, – поспішив заспокоїти його Марк Светоній. – Не переймайтеся. Вам пізніше все пояснять.

      Він видалив помахом руки невідомого у комбінезоні, після чого той, натиснувши одну з кнопок на своєму браслеті, зник так само раптово, як і з’явився. Дмитро потер місце уколу. Шкіра там ледь відчутно свербіла, проте болю не було.

      – Ще раз бажаю успіхів у навчанні, – сказав Консул, і Дмитро пішов геть.

      Після того як двері за ним зачинились, Марк Светоній кілька хвилин сидів, про щось замислившись. Нарешті зітхнув і натиснув кнопку переговорного пристрою на панелі столу.

      – Ви чули нас, Геліодоре?

      – Так, друже Консул.

      – Що скажете?

      – Казка про династію легіонерів виглядала не зовсім переконливо.

      – Можливо. Але ж ви розумієте, що я не міг розповісти юнакові про те, що його батьки знаходяться у полоні варварів і їх могли б шантажувати у разі, коли б змогли до нього добратись.

      – Чому б ні? Він має стати легіонером, а не благородною дівицею.

      – Він надто багато пережив з тієї пори, коли його батьки приєднались до наших лав. Тож будьте до нього менш вимогливим.

      – Як скажете, друже Консул, – хмикнув Геліодор. – Проте, маю великі сумніви, що з цього розумника ми зможемо виховати легіонера.

      – Побачимо. – Марк Светоній вимкнув мікрофон, відкинувся на спинку крісла і втомлено заплющив очі.

      Розділ 8

      Локація Легіону Хронос

      Поза межами визначення координат часу

      Учбовим центром Легіону Хронос виявилась досить велика будівля у ренесансному стилі. Вона була схожа на фортецю, що втратила своє військове значення і перетворилась на стилізований

Скачать книгу