LITMIR.BIZ

Скачать книгу

які відповідають нашим можливостям, наше Я навряд чи опиниться під загрозою. Альпініст, котрий здійснює важкий підйом, повністю перебуває в ролі підкорювача гір. Він на 100 відсотків альпініст, або він не виживе. Жоден інший аспект його особистості не має для нього жодного значення, зокрема й брудне обличчя. Єдина можлива загроза – та, яка виходить від гори, але добрий альпініст достатньо тренований, щоб упоратися з нею, і не має потреби залучати до процесу своє Я.

      Відсутність Я у свідомості не означає, що людина в потоці відмовляється від управління своєю психічною енергією або вона не знає, що діється в її тілі чи розумі. Насправді, як правило, відбувається протилежне. Уперше почувши про переживання потоку, люди іноді вважають, що характерне для нього припинення саморефлексії якось пов’язане з пасивним спогляданням, що це означає «плисти за течією». Але насправді оптимальне переживання передбачає дуже активну роль Я. Скрипалька мусить уважно відстежувати рухи своїх пальців, звук, що долинає до її вух, а також загальну форму твору, який вона виконує, як аналітично, нота за нотою, так і цілісно, з погляду загального задуму. Добрий бігун, як правило, усвідомлює стан і рух усіх відповідних м’язів свого тіла, ритм дихання, а також стежить за діями своїх конкурентів, аби уявляти загальний хід забігу. Шахіст не зможе насолоджуватися грою, якщо йому не вдасться за бажанням викликати з пам’яті попередні ходи й комбінації.

      Отже, втрата самосвідомості не означає втрати власної особистості, і, звісно, це не втрата здатності усвідомлювати, а радше втрата усвідомлення своєї особистості. Наші уявлення про себе опиняються за межами свідомості. І можливість на деякий час забути, хто ми є, виявляється дуже приємною. Коли ми не зайняті своїм Я, ми справді маємо шанс розширити його межі. Утрата самоусвідомлення може призвести до самоподолання, відчуття, що межі нашого буття розширились.

      Це почуття – не просто гра уяви, воно базується на конкретному досвіді тісної взаємодії з Іншими, взаємодії, що створює рідкісне відчуття єдності з цими, як правило, дуже відмінними від нас істотами й речами. За довгі самотні години нічних вахт моряк починає сприймати човен як продовження себе, що рухається в єдиному з ним ритмі до спільної мети. Скрипалька, оповита потоком звуків, які вона створює, відчуває себе частиною «гармонії сфер». Альпініст, котрий зосереджує всю свою увагу на дрібному виступі кам’яної стіни, який має бути досить надійним, щоб витримати його вагу, говорить про відчуття спорідненості, що виникає між пальцями і скелею, між уразливим людським тілом і сукупністю каменю, неба й вітру. Учасники шахового турніру, чия увага кілька годин поспіль була прикута до битви на дошці, стверджують, що відчували, ніби вони об’єднані в потужне «силове поле», що стикається з іншими силами в якихось духовних планах існування. Хірурги кажуть, що під час складної операції сприймають операційну бригаду як єдиний організм, керований єдиною метою; вони описують це як «балет», у якому

Скачать книгу