Потік. Психологія оптимального досвіду - Мігай Чиксентмігаї

Скачать книгу

зацікавлено спостерігає за подіями і планує наступне завдання. Дуже мало часу вона витрачає на рутинні справи. Пустопорожніх балачок або спілкування з люб’язності вона, як може, уникає. Однак щодень вона відводить певний час на підзарядку розуму дуже простими засобами, наприклад, нерухомо стоячи хвилин по п’ятнадцять на березі озера, обличчям до сонця, із заплющеними очима. Або вона може піти гуляти із собаками на луки, пагорби за містом. Е. настільки контролює процеси власної уваги, що може за бажанням «відмикати» свідомість і ненадовго засинати, коли випадає вільна хвилинка.

      Життя Е. не було легким. Її сім’я зубожіла після Першої світової, а сама вона під час війни втратила все, навіть свободу. Кілька десятиліть тому вона мала хронічну хворобу, як були впевнені лікарі, смертельну. Але Е. привела до ладу все, зокрема й власне здоров’я, дисциплінувавши свою увагу й відмовившись від непродуктивних думок і дій. Сьогодні вона випромінює чисте сяйво енергії. І, незважаючи на пережиті негаразди та напруженість її нинішнього життя, вона, здається, насолоджується кожною його хвилиною.

      Друга людина, яку варто тут згадати, багато в чому протилежна Е. (ці двоє схожі тільки непохитною гостротою уваги). Р. – сухорлявий, на перший погляд непоказний чоловік. Тихий, скромний до сором’язливості, його легко забути відразу після короткої зустрічі. Відомий небагатьом, він, однак, користується великою повагою. Він – майстер у царині езотерики й автор вишуканих віршів, перекладених багатьма мовами. Кожному, хто спілкується з ним, спадає на думку образ глибокого колодязя, повного енергії. Коли Р. говорить, його очі вбирають усе навкруги; кожну фразу, яку чує, він устигає проаналізувати трьома або чотирма різними способами ще до того, як співрозмовник закінчить її. Те, що більшість людей приймають як належне, для нього – загадка, і він не заспокоїться, доки не розгадає її оригінальним, але цілком прийнятним шляхом.

      Однак, попри постійну зосередженість інтелекту, Р. випромінює спокій і щиру безтурботність. Він, здається, завжди в курсі найменших сплесків активності навколо себе. Але Р. помічає речі не для того, щоб змінювати їх або судити. Йому достатньо сприймати реальність, розуміти її, іноді, можливо, висловлювати своє розуміння. Р. не має наміру безпосередньо впливати на суспільство, як це робить Е. Але його свідомість так само упорядкована й складна, а увага максимально розширена. Так само, як і Е., він, здається, отримує велику насолоду від життя.

      Кожна людина певним чином розподіляє свою обмежену увагу: свідомо фокусуючи її, як пучок енергії (як Е. і Р. із наведених прикладів), або розсіюючи в уривчастих, випадкових рухах. Форма і зміст нашого життя визначаються тим, як ми використовуємо увагу. Абсолютно різні реальності виникають залежно від того, на що ми її витрачаємо. Назви, що їх ми вживаємо для опису рис характеру, такі як екстраверт, успішний або параноїк, відображають конкретні моделі, якими люди користуються, структуруючи свою увагу. На тій самій вечірці

Скачать книгу