Потік. Психологія оптимального досвіду - Мігай Чиксентмігаї

Скачать книгу

суспільства, необхідно ретельно контролювати інстинктивні потяги, бо поки ми передбачувано реагуємо на зовнішні чинники, добрі чи погані, іншим легко експлуатувати нас у своїх цілях.

      Повністю соціалізована людина – це той, хто бажає тільки тих нагород, яких він має бажати, бо так домовились інші (ці нагороди часто прищеплюють на генетично запрограмовані бажання). Вона може стикатися з тисячами потенційно яскравих і багатих переживань, але не помічати їх, бо прагне іншого. Для неї важливо не те, чим вона є зараз, а те, що вона може отримати, коли робитиме те, чого хочуть від неї інші. Опинившись на біговій доріжці соціального контролю, ця людина постійно тягнеться до призу, який завжди вислизає з її рук. У складному суспільстві до соціалізації залучено багато потужних груп, і часом здається, що їхні цілі суперечать одна одній. З одного боку, офіційні установи, такі як школи, церкви й банки, намагаються перетворити нас на відповідальних громадян, готових багато працювати й заощаджувати. З іншого – торговці, виробники та рекламодавці постійно спокушають нас витрачати свій заробіток на товари, найбільш прибуткові для них. І, нарешті, підпільна система заборонених розваг, якою керують шулери, сутенери, наркодилери, діалектично пов’язана з офіційними установами, обіцяє власні плоди легкої розради – за умови, що ми платимо. Наміри цих груп нібито дуже різні, але результат, по суті, той самий: вони роблять нас залежними від соціальної системи, яка експлуатує нашу енергію у своїх цілях.

      Поза сумнівом, для того щоб вижити, особливо в складному суспільстві, треба працювати заради зовнішніх цілей і відкладати задоволення. Але людина не має перетворюватися на маріонетку, яку смикають за мотузки соціального контролю. Вихід у тому, щоб поступово звільнятися від соціальних винагород і вчитися замінювати їх тими, якими ми самі здатні себе заохотити. Це не означає, що ми повинні відмовитися від усіх цілей, схвалених суспільством; радше це означає, що як доповнення до цілей, за допомогою яких інші використовують нас, або замість них ми розробляємо набір власних цілей.

      Найважливішим кроком на шляху звільнення від соціального контролю є здатність знаходити винагороди в подіях, що відбуваються тут і зараз. Якщо людина навчається насолоджуватись миттю і знаходити сенс у буденному потоці переживань, у процесі самого життя, тягар соціальних регуляторів автоматично спадає з її плечей. Коли винагороди більше не визначаються зовнішніми силами, до людини повертається енергія. Більше не треба боротися за цілі, які, здається, завжди відсуваються в майбутнє, і наприкінці кожного нудного дня залишається лише надія, що, може, хоч завтра станеться щось добре. Замість того щоб у вічному напруженні змагатися за приз, який вабить, але завжди перебуває поза межами досяжності, людина починає збирати справжні нагороди життя. Але, лише відмовляючись від інстинктивних бажань, ми не звільнимося від соціального контролю. Ми маємо також звільнитися від диктату тіла й узяти на

Скачать книгу