LITMIR.BIZ

Скачать книгу

просто проігнорувати це і сказати, що полагодите все пізніше, – наголошував він. – Адже саме так чинять інші компанії».[18]

      Коли Джобс зауважував це, він, мабуть, мав на увазі Microsoft.[19] Порівняно з Джобсом, Білл Ґейтс вражав своїми технічними навичками. Навчаючись у коледжі, Ґейтс винайшов алгоритм розв’язання комбінаторної задачі з прикладної математики, яку довгий час нікому не вдавалося подолати. До того ж понад тридцять років цей спосіб залишався найефективнішим. Неодноразово, побачивши, як інші б’ються над усуненням технічних проблем, він кидав: «Я б зробив цю програму за вихідні».[20] Але досконалість ніколи не була для Ґейтса самоціллю. Він був прагматиком і всю увагу зосереджував на створенні продуктів, а згодом і платформ, які були «достатньо якісними», щоб захопити масовий споживчий ринок.[21] Тоді як Джобс уважав себе майстром і митцем, Ґейтс пишався своїм талантом зламувати й розробляти комп’ютерні програми, просувати продукти на ринок, а потім поступово вдосконалювати їх.

      Незважаючи на відмінності у вихованні та характері, Ґейтс, Ґроув та Джобс мали декілька спільних ключових рис. Найважливішим було те, що всі троє вирізнялися надзвичайною амбіційністю та плекали великі мрії – не стільки щодо себе, скільки щодо своїх компаній, галузей та світу в цілому. Вони були рішуче налаштовані впливати на все навколо. Ґейтс, наприклад, пригадував, як він разом із Полом Алленом 1975 року заснував Microsoft: «Ми мріяли про комп’ютер на кожному столі в кожній домівці».[22] І вони мали на увазі не будь-які комп’ютери, а ті, які б використовували програмне забезпечення Microsoft. Щодо Джобса, то він щиро вірив, що продукти Apple, за його словами, «залишать відбиток у всесвіті».[23] Він поставив собі на меті не просто створити продукти, які купуватимуть, але змінити повсякденне життя мільйонів людей. І жодна із цих інновацій не була можливою без мікропроцесора, який винайшов Intel. Ґроув своєю метою проголосив оновлення світової комп’ютерної індустрії, центром якої він бачив Intel.

      До того ж Ґейтс, Ґроув і Джобс були прибічниками жорсткої професійної етики і впроваджували її в корпоративну культуру своїх компаній. 1981 року, у відповідь на спад у виробництві мікросхем, Ґроув запровадив стратегію «125 % рішення», як він її називав. Він звернувся до співробітників Intel із проханням безоплатно працювати додаткові дві години на день.[24] Джобс спонукав команду розробників працювати дев’яносто годин на тиждень і при цьому вимагав від них результатів, які більшості здавалися неймовірними. Ґейтс був відомий тим, що цілодобово розсилав грізні листи електронною поштою, не зважаючи на час, і блукав коридорами Microsoft у вихідні, щоб бачити, хто працює в офісі. Навіть Ґейтс помітив свою схожість із Джобсом. Розмірковуючи над тим, що в них є спільного, він зазначав: «[Джобс і я] обидва були надзвичайно енергійними і гарували без просвітку».[25]

      Усі три керівники підтримували проведення

Скачать книгу