Маленький світ - Марта Коваленко Любовь и волшебство

Скачать книгу

жаданих слів: згоди, вітання, ще щось… щоб зрозуміти, що він вже не проти. Але Тей мовчки встав з-за столу та вийшов надвір. Зорі у небі водили танок, бликаючи між майже невидимими нічними хмарами. Тей подумав про те, що занадто рано довелося стати дорослим. Коли б були живими батьки, такі питання вирішували б вони. Сіда дивилася на брата через вікно, і розуміла, що радіти ще дуже рано.

      – Треба потерпіти… – шепотіла вона собі, – Тей мене любить, а значить погодиться!

      Наступного дня вона знов мов пташка летіла до Беша на зустріч. Навіть не зважала на те, що усі чоловіки зараз працюють у лісі, а він поруч. Все ж заради неї! Вони сиділи на березі річки і милувалися сяючою мов кришталь водою.

      – Скажи кохана, чи можеш ти зробити для мене одну важливу справу? – він притулився до Сіди міцно її обіймаючи.

      – Звичайно! Говори, я зроблю все що скажеш.

      Очі Беша блищали, а погляд зробився важким і знервованим.

      – Навіть не знаю, як тобі це сказати…

      – Говори, не бійся! Ти що мене соромишся?

      – Ні! Вибач, але справа не проста, і крім нас с тобою про це не повинен знати ніхто.

      – Ти зачаровуєш мене своєю таємничістю.

      – Гаразд, розповідаю, тільки спочатку пообіцяй, що не говоритимеш про це ні з ким, особливо з братом.

      – Та добре, добре! Я зрозуміла.

      – У старого Зуфа є один настій, котрий коли випити, заспокоює та стирає пам'ять. Він чарівний, примушує змиритися з тим що непокоїть. Зуф не дозволяє нікому навіть торкатися своїх настоїв. От якби Тей випив хоч краплину того настою, відразу б забувся про минуле.

      – Це не дуже добре, але чому ти не попросив його у самого Зуфа?

      – Що ти! Він не віддасть мені пляшечку. Окрім того, він заборонив мені навіть підходити до його будинку. А ти часто у нього буваєш. Він тобі довіряє.

      – Ти хочеш щоб я попросила у нього?

      – Навряд чи він віддасть тобі настій…

      – Що ж я повинна зробити?

      – Ти візьмеш пляшечку сама.

      Сіда перестала посміхатися і своїми чорними округлими від здивування очима дивилася на Беша. Нарешті промовила:

      – Ти хочеш, щоб я її вкрала?!

      Вона й справді часто була у будинку Зуфа. Допомагала йому по господарству, готувала їжу. Іноді старий чаклун розповідав їй невеликі таємниці лікування. Вона могла спокійно увійти до його кімнати заставленої різноманітними пляшечками та мішечками з трав’яними сумішами. Деякі ліки вона сама оминала, знаючи їх чарівну силу. Тому розуміючи про що зараз говорив Беш вона відчувала себе збентежено. Це був недобрий вчинок, навіть двічі недобрий: ні Зуф, ні Тей не заслуговують на таке. Проте, відмовити коханому, який так палко дивився у очі, не змогла.

      – Ти ж хочеш, щоб ми одружилися? – гнув своєї Беш.

      – Так, звичайно. Але все можна владнати по-іншому, без брехні.

      – Сідо, Тей ніколи мене не визнає!

      – Ти дуже поспішаєш, я вірю він поступиться!

      – Скільки ще чекати? Мабуть ти мене просто не кохаєш?! – з переконливим розчаруванням промовив він і відвернувся.

      – Авжеж

Скачать книгу