LITMIR.BIZ

Скачать книгу

і наближався до Клима з протилежного боку.

      – Що сталося? – запитала Бася. – У тебе ще справи сьогодні?

      – Ні, – відрізав Клим, повернувся до помічника всім корпусом. – Чим зобов’язаний, Остапе? Ти не міг попередити, написати листа, дати телеграму? Я не маю часу зараз говорити про справи. Чи ти не про справи?

      – Так, пане Кошовий. Є справа, – Найда підійшов зовсім близько, і аж тепер Клим побачив – позаду, за його спиною, маячить жіноча постать, закутана хусткою ледь не по самі очі.

      – У понеділок, – відрізав він. – До побачення.

      Остап міцно схопив його за рукав пальта.

      Це було щось нове, зовсім незвичне.

      – Паньство буде їхати? – хрипко гукнув візник.

      – Так! – відповів Кошовий, вивільнився від студента, мовив сухо: – Ти мене дуже здивував і засмутив нині, Остапе. Подібної поведінки я за тобою не помічав раніше. Розмова буде серйозною, і в будь-якому разі готуйся пояснити свою поведінку.

      – Я поясню! – зачастив Найда і відразу, розуміючи, що вичерпав свій час, зачастив, виливаючи Климові все, що збирався сказати: – Мої родичі, пане Кошовий… Вони знають, що я у вас служу. Дуже просили поговорити з вами, впасти в ноги, молити… Ви можете врятувати Луку, тільки ви, ніхто, крім вас, пане Кошовий! Я відпрацюю, я робитиму все безкоштовно, скільки житиму, стільки…

      – Цить! – гаркнув Клим. – Досить. Продаєш себе в довічне рабство, а я навіть не знаю, заради чого.

      – Лука, пане Кошовий. Ось матір його, – студент показав на жіночу постать. – Моя тітка. Не рідна, та яка різниця, вважайте рідня… Встидалася заходити до вас, хоч я й тягнув. Тому ми чекали тут, поки ви вийдете… Її син, Лука. Його заарештувала кримінальна поліція, вчора.

      – Багатьох арештовують. Розкажеш у понеділок, – Клим відсторонив Найду. – Бувай. Ходімо, Басю.

      Він повернувся, ступив крок до екіпажу.

      – Пане Кошовий!

      О Господи…

      – Ну, – він повернувся, зітхнув. – Що там таке з вашим Лукою?

      – Різник.

      – Як?

      – Прізвище. Лука Різник. Його звинувачують у тих вбивствах дівчат на Городоцькій. Ви ж знаєте пана комісара Віхуру, ви ж можете з ним поговорити. Лука нікого не вбивав, він хворий, для матері таке горе!

      – Климе! – тепер уже Бася піднесла голос.

      Смикнулося віко.

      – Зараз, – сказав Кошовий.

      І відпустив візника.

      Розділ другий

      Ох, цей нещасний Лука…

      Відповідь отримав по обіді – Магда погодилася все організувати.

      Кошовий міг домовитися телефоном. В апартаментах, які вдова Богданович займала на першому поверсі готелю «Жорж», був апарат, а стосунки між ними налагодилися потому, як Клим удало вирішив справу про вбивство Агнешки Радомської. Тож подзвонити Магді й коротко викласти прохання особисто він міг. Але в тому-то й річ, що двома словами тут не поясниш. Це зрозумів, скасувавши вечірнє кіно й вислухавши Остапову родичку. Тому наступного дня написав

Скачать книгу