Царський пояс - Лідія Гулько Пригоди Мишка в піднебесній Гойтасира

Скачать книгу

скіфською травою не всі хвороби відступають. Ой, дещо згадала. Я чула, що в самій Скіфії лікують усі болячки. Мишуню, твоїй матусі неодмінно треба в Скіфії побувати.

      – Хіба люди можуть мандрувати у минуле. Наприклад, у Скіфію?

      – Твоя правда, любий хлопчику. У минуле людям дорога закрита. Навіть не всі мої родичі вхожі в давній світ.

      Мишко похнюпився. Миша рішуче розправила лапкою вуса. Пискнула:

      – Мені розповідала бабуня, а бабуні – її бабуня: у твого тата є чарівний перстень. Його носив у давнину якийсь скіфський вельможа.

      Хлопчик безнадійно махнув рукою.

      – Татко має перстень. Але він старий і негарний. Ніяких чудес він не творить…

      – Нині, у двадцять першому столітті, перстень мертвий. Але в Скіфії він оживе. Завдяки персневі ваша родина побуває у Скіфії. Звичайно, якщо твої батьки того захочуть.

      – Там вилікують мою маму?

      – Неодмінно вилікують. У Скіфії всі болячки виліковують, – запевнила хлопчика миша.

      На підтвердження своїх слів вона крутнула хвостиком.

Миша вмовляє родину Євстахія відвідати родичів у Скіфії

      Вранці дванадцятого дня Михайлик вискочив із постелі. Марійка остовпіла.

      – Не вірю своїм очам. Синку, ти здоровий? І це без ліків, без уколів? Тьху! Тьху! Тьху! Щоб не зурочити.

      Хлопчик хвалився матері:

      – Мене лікувала миша. Миша приносила зі Скіфії чарівну траву. Уночі, коли ви з татком спали, вона мене лікувала. Скіфська трава солодша за халву.

      Марійка зітхнула. Що на це скажеш? Дитина під час хвороби марила. От і ввижалася їй миша. Виздихали б вони всі до ноги.

      Тим часом хлопчик вмився, причесав русявого чубчика, який за час хвороби не байдикував, а тишком-нишком ріс. Мати дала йому чисту сорочечку і штанці. І ось він умитий і переодягнений сидить за обіднім столом. Наминає картоплю зі смаженою цибулею. Ніколи вона йому так не смакувала, як оце зараз.

      Мати ніжно дивилася на сина. Михайлик помітив, що мамині очі сумні. Поклав ложку в мисочку. Бадьорим голосом запевнив матусю:

      – У Скіфії тебе вилікують.

      Марійка нагадала синові:

      – Старанно пережовуй страву, бо ж передні зуби повипадали.

      Про себе Мишко зі смутком зауважив: матуся йому не вірить. Попоївши, він вибіг на подвір'я.

      Треба сказати, що Остапова родина не мала ні коня, ні корови, ні телятка, ні свині. Котика – і того в них не було. З хлопчиком привіталося літнє сонечко, а з куща бузку – зграйка гомінких горобців.

      Михайлик крутився на подвір’ ї, поки не побачив батька на городі. Мчав до нього і гукав:

      – Татку, глянь, я швидко біжу. Я вже здоровий.

      Остап, що цілував сина, зауважив:

      – Та ти в нас козак хоч куди. Треба дякувати жінкам із села. Вони приносили для тебе малину, калину, мед.

      Хлопчик насупив білі бровенята.

      – До мене вночі приходила миша. Вона приносила ліки від наших пращурів. Миша мене вилікувала.

      Остап сів на траву, а сина посадив на своє коліно. Турботливо мацав

Скачать книгу