LITMIR.BIZ

Скачать книгу

ній пилкою. До того ж люди з BIID точно знають, в якому місці треба провести ампутацію, і після операції можуть вказати, що ось тут відрізали замало. А після ампутації вони переповнені щастям і, як самі признаються, шкодують лише про те, що не зробили цього раніше.

      Поки що ми можемо тільки припускати, що саме порушує сприйняття таким пацієнтом свого тіла. Принаймні на порівнянні з контрольними особами вдалося встановити, що, коли людина торкається бажаної чи небажаної ноги, у лобній та тіменній корі відбувається різна активність. При BIID проявляється картина, схожа на картину в транссексуалів (див. розділ IV. 6). В обох випадках особа впевнена, що її анатомія не відповідає тому, що вона відчуває. В обох випадках такі відчуття з’являються дуже рано. Ці паралелі з проблематикою транссексуальності дивують ще більше, коли виявляється, що велика частка пацієнтів із BIID (19 %) має також проблеми гендерної ідентифікації, а багато з них (38 %) є гомосексуальними чи бісексуальними. Оскільки всі ці особливості закладаються на ранньому етапі розвитку, можна припустити, що в цей же час виникає і BIID, але досі залишається таємницею, в якій ділянці мозку він виникає і що його спричинює. Безпідставним є припущення, що BIID викликається спогадами про попереднє життя, в якому людина втратила кінцівку – ідея, яку мені навіював один дописувач. Власне кажучи, за допомогою технологій ми б могли визначити, що саме у сприйнятті картини тіла пішло неправильно в ході розвитку мозкової кори. Але для цього нам потрібні також лікарі, які не побояться працювати з охочими до ампутації пацієнтами чи не намагатимуться просто спекатися жерти BIID, сказавши: «Він здурів». Нам потрібні дослідники, що цікавляться цим рідкісним різновидом, який може розширити наші знання про нормальний розвиток мозку, – а також люди з BIID, які наважаться визнати хворобу, котру більшість воліє приховати.

      IV. Сексуальна диференціація мозку в матці

      Я схильний погодитися з Френсісом Ґелтоном у тому, що виховання та оточення дуже мало впливають на нашу свідомість, а більшість наших властивостей є вродженими.

З автобіографії Чарлза Дарвіна (1809–1882)

      Мій мозок? Це мій другий найулюбленіший орган.

Вуді Ален, «Той, що спить», 1973

      IV.1 Типовий хлопчик, типова дівчинка?

      При народженні гендерна ідентичність настільки мало виражена, що з генетичного хлопчика ще можна зробити генетичну дівчинку. А від виховання дуже сильно залежить, як гендерна ідентичність розвиватиметься далі.

Дж. Мані, 1975

      Здавалося б, що може бути простіше, ніж визначити стать дитини після її народження. Уже в момент зачаття закладено: із двох Х-хромосом буде дівчинка, а із однієї Х-хромосоми та однієї Y-хромосоми буде хлопчик. Хлопчача Y-хромосома запускає в хід процес, який веде до вироблення чоловічого гормона тестостерону. Залежно від того, чи виробляється тестостерон, між 6-м та 12-м тижнями вагітності розвиваються жіночі або чоловічі

Скачать книгу