LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      Анна Фройд народилася 3 грудня 1895 року у Відні (Австрія). Вона була наймолодшою з шести дітей Зіґмунда Фройда. Попри брак близькості з братами, сестрами і матір’ю, Анна мала особливий зв’язок із батьком. Вона доходила науки в приватній школі, де, щоправда, на її думку, нічого не навчилася. Її головною освітою було перебування в колі друзів і колег батька.

      Після школи Анна Фройд перекладала батькові книжки німецькою та працювала вчителькою в початковій школі. Саме тоді Анна зацікавилася психотерапією дітей. 1918 року Анна захворіла на туберкульоз і мусила полишити вчителювання. У цей непростий період вона почала розповідати батькові про свої сни. Слухаючи його аналіз, вона серйозно зацікавилася батьковою професією й вирішила теж зайнятися психоаналізом. Анна Фройд погоджувалася з більшістю основних ідей батька, проте менше цікавилася структурою підсвідомості. Вона зосередилася на вивченні Еґо, а також динаміки й мотивів психіки людини. Зрештою 1936 року вона опублікувала новаторську книжку «Еґо й захисні механізми».

      Анна Фройд прославилася як засновниця дитячого психоаналізу, що суттєво розширив погляд на дитячу психологію. До того ж вона розробила різноманітні методи лікування дітей. 1923 року, так і не здобувши вищої освіти, Фройд започаткувала у Відні власну практику в галузі дитячого психоаналізу та очолила Віденське психоаналітичне товариство.

      1938 року внаслідок вторгнення нацистів вона втекла з країни: уся сім’я перебралася до Англії. 1941 року разом із Дороті Берлінґем та Гелен Росс вона заснувала в Гемпстеді воєнні дитячі ясла, що слугували сирітським будинком і пропонували психоаналітичну програму для бездомних дітей. На основі роботи в яслах Фройд написала три книжки: «Маленькі діти у часи війни» (1942), «Діти без сім’ї» і «Війна і діти» (1943). 1945 року ясла було закрито, і Фройд створила в Гемпстеді курси дитячої психотерапії та клініку, де посіла місце директора. Цим вона трудилася до самої смерті. Анна Фройд померла 1982 року, лишивши по собі неабияку спадщину для науки, у якій її перевершив хіба що батько з його колосальним внеском та кілька психологів.

      По-справжньому оцінити внесок Анни Фройд у розвиток поняття захисних механізмів можна, лише врахувавши роботу її батька. Зіґмунд Фройд описав деякі захисні механізми, що використовує Еґо у разі виникнення конфліктів із Воно та Супер-Еґо. Він стверджував, що зменшення напруження – головний стимул для більшості людей і що таке напруження переважно спричинюється тривожністю. Він розрізняв три різновиди тривожності.