LITMIR.BIZ

Скачать книгу

вилиці й витончено вигнуті брови. А зараз вона розглядала два підвіски на тоненькому ланцюжку. Одна з них мала форму замка, інша – невеличкого ключа. «Ключ до серця», – подумала Ріццолі.

      Вона переглянула папери, що лежали на столі, і знайшла серед них фотографії зі сцени злочину у квартирі Елени Отріз. З допомогою збільшувального скла вона оглянула тіло жертви. Під шаром засохлої на шиї крові їй вдалося розгледіти золотий ланцюжок. Обриси підвісок були нечіткі.

      Вона взяла телефон і набрала номер кабінету патологоанатома.

      – Доктора Тірні не буде до кінця дня, – сказала його секретарка. – Чим я можу вам допомогти?

      – Я щодо розтину, який він проводив минулої п’ятниці. Елена Ортіз.

      – Так?

      – Коли її привезли до моргу, жертва мала на шиї якусь прикрасу. Вона досі у вас?

      – Хвилиночку, зараз перевірю.

      Ріццолі чекала, постукуючи олівцем по столі. Пляшка води була прямісінько перед очима, але вона щосили намагалась її не помічати. Її лють поступилася місцем запалу, азарту мисливця.

      – Детективе Ріццолі?

      – Я тут.

      – Особисті речі забрали її родичі. Пару золотих сережок, кулон на ланцюжку і перстень.

      – Хто розписався за отримання?

      – Анна Ґарсія, сестра жертви.

      – Дякую. – Ріццолі поклала слухавку і глянула на свій годинник. Анна Ґарсія жила аж у Денвері, а це означало, що доведеться їхати до неї в годину пік…

      – Ви не знаєте, де Фрост? – запитав Мур.

      Ріццолі підняла голову, заскочена зненацька його появою біля свого столу.

      – Ні, не знаю.

      – Його не було в офісі?

      – Я не тримаю хлопця на повідку.

      Обоє якийсь час мовчали. Тоді він запитав:

      – Що це таке?

      – Фотографії зі сцени злочину у квартирі Ортіз.

      – Ні, ця штука у вашій пляшці.

      Вона знову глянула на нього і побачила, що він насупився.

      – А на що воно схоже? Це чортів тампон. У когось із присутніх ексклюзивне почуття гумору. – Вона подивилася прямісінько на Даррена Кроу, який засміявся в кулак і відвернувся.

      – Я подбаю про це, – сказав Мур і взяв пляшку.

      – Агов! Агов! – вигукнула Ріццолі. – Чорт забирай, Мур. Нічого не чіпайте!

      Він зайшов до кабінету лейтенанта Маркетта. Крізь скляну перегородку вона бачила, як Мур поставив на його стіл пляшку з тампоном. Маркетт повернувся і глянув у бік Ріццолі.

      «Знову те саме. Тепер вони скажуть, що це стерво не розуміє жартів».

      Вона схопила свою сумку, згребла фотографії й вийшла з офісу.

      Вона вже дійшла до ліфта, коли її гукнув Мур:

      – Ріццолі?

      – Заради Бога, не треба за мене заступатися! – гаркнула вона.

      – Але ж ви нічого не робили. Просто сиділи з тою… з тою штукою на столі.

      – Тампон. Невже так важко сказати це вголос?

      – Чому ви сердитесь на мене? Я намагаюся вас захистити.

      – Послухайте, Святий Томасе, так завжди

Скачать книгу