ТОП просматриваемых книг сайта:
Мовчання ягнят. Томас Гарріс
Читать онлайн.Название Мовчання ягнят
Год выпуска 1988
isbn 978-617-12-1591-7, 9786171215900
Автор произведения Томас Гарріс
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– А варто?
– Ця розмова залишиться між нами, так?
– Так.
Бріґем відсалютував у відповідь морпіху, який керував рухом транспорту.
– Узявши вас сьогодні з собою, Джек виказує вам довіру, це всім ясно, – сказав він. – Якщо, наприклад, у Відділі професійної відповідальності йому спробують утерти носа вашою справою, тямите, про що я?
– Гм-м.
– Кроуфорд не стане прогинатися. Він уже пояснив де слід, що ви мали захищати місце скоєння злочину. Він відпустив вас туди голіруч – тобто без жодних ознак представника правоохоронних органів, про це він теж казав. Та й копи в Балтиморі не одразу зреагували на виклик. Окрім того, зараз Кроуфорду потрібен помічник і в нього немає зайвої години, щоб чекати на Джиммі Прайса, який направить йому когось із лабораторії. Тому хто, як не ви, Старлінг. А потопельник – справа не з приємних. Це не покарання, але якщо знадобиться, то можна буде показати це завдання саме в такому світлі. Розумієте, Кроуфорд дуже кмітливий, але він не любить нічого пояснювати, тому я завів цю розмову… Якщо ви працюєте з Кроуфордом, маєте знати, що в нього відбувається. А ви знаєте?
– Ні, нічого не знаю.
– У нього й без Баффало Білла вистачає клопоту. Його дружина Белла дуже хвора. Вона… безнадійна. Він привіз її додому. Якби не Баффало Білл, Кроуфорд давно б узяв відпустку з догляду за хворим.
– Я цього не знала.
– Про це не говорять. Не співчувайте йому, не кажіть нічого, бо все одно марно… вони вдвох прожили гарне життя.
– Дякую, що сказали.
Коли вони під’їжджали до аеродрому, Бріґем трохи пожвавішав.
– Я наготував кілька важливих промов під кінець стрілецького курсу, Старлінг, спробуйте їх не пропустити.
Він поїхав навпростець між ангарами.
– Не пропущу.
– Послухайте, я вчу вас таких речей, які, найпевніше, вам робити не доведеться. Сподіваюся, не доведеться. Але у вас є неабиякий хист, Старлінг. Якщо треба буде стріляти, ви впораєтесь. Робіть вправи.
– Гаразд.
– І ніколи не кладіть його в сумочку.
– Гаразд.
– Діставайте його по кілька разів щоночі. Тримайте під рукою.
– Згода.
На руліжній смузі аеродрому Куантіко стояв двомоторний ветеран «бічкрафт» із увімкненими сигнальними вогнями та прочиненими дверцятами. Один із пропелерів обертався й шарпав траву біля злітної смуги.
– Тільки не кажіть, що це «Синє каное», – вихопилось у Старлінг.
– Ага.
– Воно маленьке й старе.
– Старе – це точно, – весело погодився Бріґем. – Управління боротьби з наркотиками натрапило на нього у Флориді ще давно, коли він упав в окрузі Ґлейдс. Проте зараз він цілком справний. Сподіваюсь, Ґремм і Рудман[53] не дізнаються, що ми його взяли, – бо ми мали їхати автобусом.
Він зупинив машину біля літака й дістав із заднього сидіння багаж Старлінг. Попри невелике сум’яття він примудрився
Мається на увазі закон про обмеження бюджетних витрат Ґремма – Рудмана – Голлінгса.