ТОП просматриваемых книг сайта:
Відьмак. Час погорди. Анджей Сапковський
Читать онлайн.Название Відьмак. Час погорди
Год выпуска 1995
isbn 978-617-12-1371-5,978-617-12-1374-6,978-617-12-1038-7
Автор произведения Анджей Сапковський
Серия Відьмак
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Мала шкода й короткий жаль, – підібгала губи чародійка. – Я знаю, кого цікавили мої листи й рахунок, слідство у Вівальді не було сенсаційним.
– Якщо ти так вважаєш… – Джанкарді почухав бороду. – Ти їдеш на Танедд, Йеннефер? На той загальний з’їзд чародіїв?
– Авжеж.
– Щоб вирішувати долю світу?
– Не перебільшуй.
– Різні плітки ходять, – сухо сказав ґном. – І різні речі відбуваються.
– Які ж, якщо не таємниця?
– З минулого року, – сказав Джанкарді, гладячи бороду, – я спостерігаю дивні рухи в податковій політиці… Я знаю, тебе воно не цікавить…
– Кажи.
– Подвоєно розмір поголовного та гіберни,[17] податків, які стягують безпосередньо військовою владою. Усі купці й підприємці додатково мусять платити в королівську скарбницю «десятий грош», цілком новий податок, один грош з кожного нобля обігу. Ґноми, ельфи, половинчики й гноми платять, крім того, збільшено пільгове та подимне.[18] Якщо проводять вони торгівельну чи ремісницьку діяльність, обтяжені зверху того обов’язковою «нелюдською» донацією,[19] у розмірі десять зі ста. Таким чином, я віддаю у скарбницю понад шістдесят відсотків прибутку. Мій банк, враховуючи усі філії, дає Чотирьом Королівствам шістсот гривень щорічно. До твого відома: це майже в три рази більше, ніж можний герцог чи граф платять кварти з чималої королівщини.[20]
– Люди донацією на військо не обтяжені?
– Ні. Платять лише гіберну й поголовне.
– А тому, – покивала чародійка, – це ґноми й інші нелюди фінансують кампанію проти скойа’таелів, яка точиться у лісах. Я сподівалася на щось таке. Але що податки мають спільного зі з’їздом на Танедді?
– Після ваших з’їздів, – пробурмотів банкір, – завжди щось відбувається. Зрештою, цього разу сподіваюся, що буде навпаки. Розраховую на те, що з’їзд ваш приведе до того, що відбуватися перестане. Дуже був би я радий, наприклад, якби припинилися ці дивні стрибки цін.
– Кажи ясніше.
Ґном розлігся у кріслі й сплів пальці на прикритому бородою череві.
– Я працюю у моїй галузі пару-другу років, – сказав. – Достатньо довго, щоби навчитися пов’язувати деякі рухи цін із деякими фактами. А останнім часом дуже зросли ціни на дорогоцінне каміння. Бо на нього є попит.
– Перетворюють готівку на дорогоцінності, щоб уникнути втрат через стрибки курсів і паритету монет?
– Це теж. Каміння має і ще одну чималу перевагу. Капшучок діамантів на кілька унцій, що поміщається у кишені, відповідає вартості якимось п’ятидесяти гривням, а така сума в монеті важить двадцять п’ять фунтів і займає чималий мішок. Із капшуком у кишені тікається значно швидше, аніж із мішком на плечі. Й обидві руки тоді вільні, що теж має значення. Однією рукою можна тримати дружину, а другою, якби була така необхідність, можна комусь ввалити.
Цірі стиха пирхнула, але Йеннефер відразу вгамувала її грізним поглядом.
– А
Гіберна – податок, який брався на утримання війська (найчастіше – на його зимовий постій, коли військо потребувало збільшення видатків; походить від лат. hibernare – «зимувати»); у нашій реальності цей податок лягав на плечі селян та міщан, оскільки шляхта та духовенство були від нього звільнені; додатково гіберною оподатковувалися купці на прибутки від експортних та імпортних товарів (чи то тих, які не є «рідними»). «Поголовним» податком обкладалися усі верстви населення, збирався він з кожного дорослого члена родини – але диференційовано (нижчі верстви сплачували більший відсоток); крім того, додатковим поголовним обкладалися ті верстви та групи, які мали урізані права (наприклад – у нашій реальності – євреї).
Подимне – один із найстаріших податків, про які нам відомо з історичих джерел. Суб’єктом сплати ставав «дим» – окреме домогосподарство.
Фактично «донація» означає «дарування» (від лат. donatio – «дарування»); акт, згідно із яким якась особа передає право володіння частиною свого майна іншій людині чи структурі. У цоьому разі йдеться про закамуфльований податок у формі «добровільної» передачі певних сум, які можуть виходити за межі законодавчо встановлених податків. У європейській історії такі форми непрямих податків часто накладалися на верстви й групи населення, що не мали усієї сукупності прав «чесного християнина».
Королівщина – форма бенефіція, так званої «держави»: земельного пожалування (найчастіше пожиттєвого, хоча із можливістю його пролонгації) із земель, що формально перебувають у фонді королівських володінь (або володінь центральної влади); задля утримання королівщини виплачувався певний чинш формальному володарю. При недотриманні умов володіння земля могла бути відторгнута з власності феодала.