Скачать книгу

Звісно, синочок. І королівство буде врятоване.

      Кароліна стиснула зуби і бокал у руці:

      – Сподіваємось на це.

      – Але якщо так піде і далі…

      На якусь мить герцог завмер, а потім пристрасно кинувся до Кароліни.

      – Знаєте, прекрасна королево, ще з першого мого погляду на вас, я був засліплений неземною красою. Марек – зразковий чоловік і правитель, але навіть він може не заслуговувати на таку досконалість у тілі людини. Він не цінить цього! Кароліно, я кохаю вас! За всі часи своїх мандрів, я шукав таку як ви – красиву, лагідну, розумну. І якщо доля була б хоч трохи милосердніша до мене, то… все могло б бути інакше. Я не знайшов би ту жінку, яку шукав, тут – у королівстві у обіймах чужого чоловіка. Рука долі могла лягти інакше – на моє плече, а не Марека.

      Він спробував вхопити дівчину за руку, щоб поцілувати, але королева сахнулась від нього.

      – Кароліно, заприсягаюсь святими горами – я люблю вас більше, ніж король!

      – Шандор, опануйте себе, ви не смієте таке казати! – Кароліна вже не думала, що велить говорити етикет за таких ситуацій – вона була дуже злякана.

      – Чому ж ні, якщо це правда? І я хотів би сказати ще більше. Ця проблема із дітьми… Вона дуже важлива. Словом, я буду щасливий, якщо ви скористаєтесь моїми послугами.

      – Що?! – мало не крикнула Кароліна.

      Герцог гарячково зашепотів:

      – Я вас люблю і тому міг би зробити вам сина. Звісно, Марек не повинен нічого знати – є правда, яка повинна бути брехнею. Лише так вона врятує світ. Однією згодою ви б врятували королівство, репутацію Марека і цілої сім’ї Закревських. А ще – зробили б мене найщасливішим чоловіком на землі.

      Очі у Шандора були вирячені, наче у цю мить він уже уявляв, як Кароліна віддається йому прямо на королівському ложі. Погляд дівчини метнувся на дзеркало, що весь цей час було німим свідком розмови, і завмер – із того боку на неї витріщався Єрко, перший радник короля. Він дивився у дзеркало прямісінько на Кароліну, прискіпливо і нерухомо.

      Королева здригнулась і побачила, що в залі з’явився король Марек VII Закревський. Поруч із ним був уже не такий як у дзеркалі, а усміхнений і привітний Єрко. Позаду монарха стовбичив охоронець Казимир, із незворушним виразом обличчя.

      – Ця розмова більше не триватиме, – промовила королева.

      Навіть не глянувши на герцога, вона зірвалась з місця. Проте чоловік встиг вхопити її за лікоть.

      – Чи може я очікувати на відповідь, моя королево? – відчайдушно просичав він.

      – Ніколи! Ніколи ви не отримаєте відповідь. І більше не смійте до мене наближатись, Шандор! – розлючено виплюнула слова королева, шарпнула ліктем і розвернулась до залу.

      Музика немовби зазвучала гучніше. Кароліна Закревська посміхнулась і повагом рушила назустріч своєму чоловікові. Неначе мухи, її обліпили десятки заздрісних поглядів, а Єрко дивився на молоду королеву, ховаючи в кутиках губ кинджал посмішки.

      ***

      «Якщо б не гості, будь-який дім став би могилою».

      Джебран

Скачать книгу