Скачать книгу

їсть.

      За три години він помер.

      Його організм не витримав цього раптового насичення.

      50

      Середа, 12 Травня 1915 року

      Вільям Генрі Докінз убитий на півострові Галліполі

      Можна поставити запитання: «Що дошкуляло йому більше: важка робота на березі чи зубний біль?» Швидше за все, перше. Докінз був дійсно відповідальним і відданим своїй справі офіцером. Але візити до лікаря свідчать про те, що зубний біль дошкуляв йому. Він супроводжував його життя як постійний фон, деяка розвага, фільтр[103]. Його відчуття цих днів – дивна суміш епічної величі й окремих дрібниць, – як завжди, між ними була якась порожнеча. Іноді він забував такі прості речі, як, наприклад, який сьогодні день тижня.

      З того часу, як вони два тижні тому висадилися на берег, стояла чудова погода, хоча ночами було холодно. Але позавчора почав накрапати дощик. Він тривав. Між берегом і окопами на пагорбах увесь час пересувалися маси людей і коней. Утоптані дороги розвезло від дощу. Цією сльотою, в слизькій, вузький глині було важко ходити. Вільям Генрі Докінз і його капрал спали в печері на схилі пагорба. Єдиним предметом обстановки в ній було напіврозвалене крісло, що кілька днів тому прибило до берега і в якому Докінз тепер іноді сидів, віддаючи накази. Цього ранку, прокинувшись, він побачив, що знову дощить.

      Усі розуміли, що велика операція опинилася на межі провалу.

      Лише в двох місцях союзникам удалося створити справжні плацдарми. У самому низу, на південному краю півострова, і тут, у західній частині Галліполі, поблизу Габа-Тепе [104]. Проте Докінз разом з іншими висадилися не там, де потрібно, майже в кілометрі на північ від місця призначення. Їм пощастило, адже османська оборона тут була надзвичайно слабкою. Пояснювалося це тим, що місцевість була дуже кам’янистою і туркам здалося неймовірним, щоб союзники висадилися саме тут[105]. Як наслідок, нападники зуміли пристати до берега без особливих втрат, але з неймовірними зусиллями просувалися через хитромудрий лабіринт ущелин, порослих чагарником, і крутих скелястих обривів, що спускалися до берега. Коли турецька піхота, спішно послана сюди, прибула на місце і зробила перший – у довгій низці інших – лютий контрнаступ, то австралійські й новозеландські роти відступили на два кілометри вглиб півострова. Десь там все і завмерло, немов глузливе відображення нерухомого Західного фронту. І як у Франції та Бельгії, наступи і контрнаступи почали чергуватися, доки обидві сторони, виснажені, запеклі, не усвідомили, що противник непохитний, після чого занурилися в рутину окопної війни.

      До цієї повсякденній рутини належала турбота про прожиток, забезпечення їжею і водою. За це дійсно потрібно відповідати. Звісно, усі розуміли, що доступ до води можливо виявитися проблемою, особливо коли настає спекотна пора року. Тому союзники, які висадилися на берег, мали баржі із запасом води з Лемноса. Цих запасів вистачило б до того часу, поки інженерні

Скачать книгу


<p>103</p>

Перебуваючи в Єгипті, Докінз багато разів відвідує зубного лікаря, але, вочевидь, не всі його проблеми із зубами були розв’язані. 10 травня він знову звертається до лікаря на березі через зубний біль.

<p>104</p>

Сьогодні це місце відоме під назвою Анзак Ков.

<p>105</p>

У цьому немає нічого дивного: обстріл Галліполі флотом супротивника, що не припинявся всі попередні місяці, призвів до того, що османські генерали, під командуванням німця Лімана фон Сандерса, послали туди підкріплення, яке лишень змогли зібрати.