Леся Українка - Т. М. Панасенко Знамениті українці

Скачать книгу

недугу Леся не змогла переселитися в свій «білий» будиночок, який цього літа побудували для неї.

      На початку осені 1890 року родина переїхала до Луцька. Леся почувалась погано, дуже боліла нога. Вона рідко підводилася з ліжка, багато читала. Колишніх Лесиних приятелів у місті не було, спілкуватися не було з ким. Одного разу вона була в Луцькому замку та інколи заходила до костьолу послухати гру органа, яку дуже любила. Батьки вирішили повезти дочку до Відня і зробити операцію. Для цього написали до Михайла Драгоманова, щоб порадив, до кого в Австрії треба звернутися, куди поїхати. Леся листується з дядьком і уважно прислухається до всіх його порад та зауважень. Листи від обожнюваного Драгоманова завжди були для Лесі святом, вони підіймали їй настрій, надихали на щось нове. А М. Драгоманов висловлював жаль з приводу того, що племінниця через стан здоров'я перестала вивчати англійську мову, обіцяв при нагоді дати їй гарні англійські книжки й запропонувати щось з італійської літератури для перекладу. Незважаючи на всі негаразди, хворобу свою й рідних, Леся багато творила: вона остаточно підготувала до друку переклади з Гейне, почала писати для молодших сестер і брата «Стародавню історію східних народів», записувала разом з Михайлом тексти народних пісень і, звичайно ж, писала оригінальні вірші.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примітки

      1

      Максим Славінський, літературний псевдонім – Стависький (1868—1945) – громадсько-політичний діяч, поет і перекладач, журналіст і педагог, учасник літературного гуртка «Плеяда». Освіту здобув у Київському університеті Св. Володимира (юридичний факультет). З Лесею Українкою познайомився в 1886 році в Колодяжному й викликав у неї почуття великої симпатії і захоплення. Вона присвятила йому того часу вірш «Сон літньої ночі». Редактор і співредактор «Придніпровського краю», «Северного курьера», «Вестника Европы», «Украинского вестника». В роки української державності – голова дипломатичної місії УНР у Празі. (Прим. автора.).

      2

      Надсон Семен Якович (1862—1887) – російський поет, який останні роки свого короткого життя жив у Ялті, де й помер від сухот. (Прим, автора.)

/9j/4AAQSkZJRgABAQEAZABkAAD/2wBDAAICAgICAQICAgIDAgIDAwYEAwMDAwcFBQQGCAcJCAgHCAgJCg0LCQoMCggICw8LDA0ODg8OCQsQERAOEQ0ODg7/2wBDAQIDAwMDAwcEBAcOCQgJDg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg4ODg7/wAARCALpAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHgABAAICAwEBAQAAAAAAAAAAAAcIBQYBAwQCCQr/xAB0EAABAwMCAwQDCAsLBQkKBxEBAgMEAAURBiEHEjEIE0FRFCJhCRUyUnGBkdEWGBkjQlNXlJah0jM5VWJzk5WxtMHTFyR2s/AmKThDZnKSteE0WGN3goajpbLxJScoNjdGVnSDpMNESGd1osJUZGWEh8TU/8QAHAEBAAEFAQEAAAAAAAAAAAAAAAUBAgMEBgcI/8QATxEAAQMCBAIGBgYIAwYFBQADAQACAwQRBRIhMUFRBhMiYXGRFFKBobHBFTIzU9HwBxYjNEJicuGCsvEkNUNjc7M2kpPC0iVFVYOioxcm/9oADAMBAAIRAxEAPwD8iPfm8fwtO/PF/XXH53cz5r6m9FpvUHkE9+Lx/Cs787X9dUzu5lPRaX1B5Bce/F4/had+dr+umd3MqvotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352v66Z3cynotL6g8gnvxeP4Wnfna/rpndzKei0vqDyCe/F4/had+dr+umd3Mp6LS+oPIJ78Xj+Fp352

Скачать книгу