LITMIR.BIZ

Скачать книгу

вівцю повісив. «Ви ошибаєтесь, – сказав вівчар, – хотя то овеча шкура, но під нею скривалося вовче тіло!»

      З того єсть така наука: не суди чоловіка по єго поверхности, но по єго поступках, по єго ділах.

      Вовк і бабині телята

      Паслися телята в городі на упоні, а баба грядки полола. Вовк зайшов туди і мав око на телята; та й сперся на пліт, хотячи перескочити в город. Аж баба, уздрівши го, гукнула: «Гутю-га! Гутю!»

      А вовк, буцім він на телята і гадки не мав, каже, щоби помовку з себе збути: «Пек тобі! Через бабині телята не мож ся в город подивити».

      Вовк і козенята

      Дика коза збудувала собі в лісі хатку і навела там собі діток. Коли виходила коза з дому пастись, так діткам наказувала, щоб вони нікому не одчиняли дверей.

      Пішла коза по лісу, напаслась досить, вернулась додому, підійшла до дверей і заспівала:

      Діточки мої, козеняточка,

      Одмикайтесь, одчиняйтесь,

      Ваша матінка прийшла,

      Молочка вам принесла!

      Козенята, почувши материн голосок, миттю кинулись до дверей і одчинились. Коза увійшла, нагодувала діток молоком і знов побігла – пастись.

      Вовк підслухав, як вона співала, тільки гаразд не второпав, як коза причитувала. Трохи згодом вовк підійшов до козинячої хатки і затяг пісню своїм невдалим вовчим голосом:

      Козеняточка, мої хлоп’яточка,

      Одсувайтесь, одчиняйтесь,

      Ваша мати прийшла,

      Молочка вам принесла!

      Козенята пізнали, що не материн голос, і кажуть йому:

      – Не одчиним, не матінчин голосок. У нашої матусі тоненький голосок!

      Вовк одійшов од козинячої хатки, сів за кущами, посидів трохи, поміркував і знов пішов до козенят. Підійшов до дверей і затяг тонким голосом:

      Козеняточка, мої діточки,

      Одмикайтесь, одчиняйтесь,

      Ваша мати прийшла,

      Молочка вам принесла!

      Козенята було сикнулись до дверей одчинять, далі схаменулись, розшолопали, що він не так причитує і голос нерівний, трохи товщий. Тоді вони одмовили йому так:

      – Не одчиним, не матінчин голосок. У нашої матінки голосок тонший, і вона не так співа.

      Вовк з досадою пішов од хатки. Одійшов геть за кущі неподалеко од козенят і сів там піджидать, поки прийде коза, щоб підслухать, як вона буде співать, і щоб собі перейнять її голос і причот.

      Незабаром прийшла коза і заспівала:

      Козеняточка, мої діточки,

      Одмикайтесь, одчиняйтесь,

      Ваша матінка прийшла,

      Молочка вам принесла!

      Козенята пізнали свою матінку, одчинили їй і похвалились, що до них хтось приходив і хотів обмануть їх. Коза нагодувала діток і наказала їм, щоб вони нікому не одчиняли, а щоб вони не помилились, розказала їм, як вона буде причитувать надалі. Коза переночувала дома, а на ранок чуть зоря подалась пастись.

      Вовк, дождавшись ранку, став думать, як би ж його умудриться, щоб голос свій підвести під козинячий,

Скачать книгу