LITMIR.BIZ

      Бог Ра пожалів Око, і перетворив його у царствену очкову змію (урей), і поклав її на своє чоло. Звідти змія разом з богом Ра править землею і небом, звідти оберігає свого господаря від ворогів.

      Людина, що виникла зі сльози Ра, зберегла в собі її сяйво. Сльоза Ра живе і сяє в людських прагненнях, палає в сміливих вчинках і горить у людському коханні.

      Люди на землі народжувалися, жили та помирали. Тоді зійшов у західне царство, в царство мертвих, бог Анубіс. І став важити на терезах справедливості праведні й неправедні вчинки, які померлі скоїли за життя. Тіло в Анубіса було, як у людини, але замість людської голови – шакаляча. А хто вислизне від шакала, який біжить по сліду, хто вислизне від шакала, який завжди насторожі?

      Ра мудро правив богами і людьми, боги і люди слухалися його. Воля Ра ставала їхньою волею.

      Коли сонячний бог Ра, цар людей та богів, постарів, він дізнався, що у верхів’ях Нілу та в пустелі люди замислили зло проти нього. Тоді він зібрав раду богів: чоловічих – Шу, Геб і Нуну та жіночих – Тефнут, Нут та Око Ра. Це було зроблено потай від людей. Боги порадили Ра знищити людей.

      – Могутній володар богів! Пошли своє Око, нехай покарає твоїх ворогів, нехай переможе їх, як перемагало вже багато разів.

      Око прибрало вигляду богині Хатор, богині з коров’ячою головою. Хатор спустилася вниз, до людей, і жах повз попереду неї, жах наповнив її криваві сліди. Нахиливши голову, богиня попрямувала вперед. Загнуті роги на її голові світилися, немов два вістря блискавок у чорних хмарах. Вона кровожерливо кидалася на людей, знаходила їх у пустелі, витягала з ущелин у скелях, убивала і жадібно пила їхню кров.

      Земля набрякла людською кров’ю, навіть сонце почервоніло, немов і на ньому запеклася кров. Увечері богиня повернулася до богів.

      – Сідай до нас, – запросив її Ра, – бенкетуй та пий разом з нами. Ти виконала моє завдання. Тепер люди знов бояться мене, а я буду правити ними. Тож сідай до нас, бенкетуй та пий разом з нами.

      Боги та богині сіли за прикрашений квітами стіл і почали нічний бенкет. Але богині Хатор сподобалося вбивати людей та пити їхню кров, і тому вона вийшла з-за багатого столу богів і попрямувала до пустелі, і знов почала сіяти кругом себе погибель.

      Суд над душею

      Помітивши, що Хатор продовжує свою смертельну справу, Ра звелів:

      – Покличте хутчій скороходів, які вміють літати, наче тінь поперед тіла.

      Водномить перед володарем богів і людей з’явилися найспритніші скороходи.

      – Біжіть у Джеб, – наказав їм Ра, – і принесіть звідти якнайшвидше плодів мандрагори.

      Коли плоди мандрагори було принесено, Ра звелів їх розчавити. Тим часом раби розмололи ячмінь, слуги наварили з нього сім тисяч глеків пива, після чого Ра наказав перемішати розчавлені плоди з пивом.

      Напій став червоним. Здалося, що глечики сповнені кров’ю.

      Невтомна

Скачать книгу