Міфологія - Отсутствует Дитяча енциклопедія

Скачать книгу

протягом трьох днів і трьох ночей я не повернуся – зі мною сталося лихо. Поспішай тоді до палацу богів, щосили плач, благай, вимагай допомоги.

      І пішла дорогою, яка веде під землю, в царство темряви, праху, звідки нема вороття.

      Перед брамою підземного царства вона зупинилася і гукнула:

      – Відчини ворота, охоронцю! Відчини, щоб я увійшла!

      – Хто ти? – запитав охоронець за брамою.

      – Я богиня Іштар, богиня небес, з яких сходить сонце.

      – Якщо ти богиня Іштар і прийшла з країни світла, з краю, де сходить сонце, навіщо тобі спускатися в морок, звідки ніхто не вертається?

      – Відчини браму, я йду відвідати свою сестру Ерешкігаль. Якщо не відчиниш, я розіб’ю її, зламаю засуви, випущу з підземного царства всіх мертвих, і буде їх більше, ніж живих.

      Охоронець злякався:

      – Зажди хвилинку, могутня богине, – попрохав він. – Я тільки спитаю дозволу у своєї пані.

      Він побіг до володарки підземного царства Ерешкігаль і сказав їй:

      – Моя царице, біля воріт стоїть Іштар і вимагає відчинити їх і впустити її до підземного царства.

      Ерешкігаль люто ненавиділа свою сестру, яка несла людям любов і радість. Погляд Ерешкігаль був поглядом смерті, вона була спроможна лише сіяти тугу.

      – Впусти її! – гнівно гукнула Ерешкігаль. – І поводься з нею за законами підземного царства.

      Охоронець відчинив ворота і впустив Іштар до царства Ерешкігаль, але по дорозі до володарки було ще сім воріт.

      У перших воротах охоронець зняв з голови Іштар корону – той, хто переступає поріг підземного царства, має відмовитися від усього.

      Дракон з воріт богині Іштар у славнозвісному Вавилоні

      Вони пройшли другу браму, і охоронець відібрав у Іштар лазуритовий жезл, який вона тримала в руці. Після третіх воріт він зняв з неї лазуритове намисто. В четвертих – забрав коштовні прикраси з грудей. У п’ятих – браслети. І коли Іштар через сьомі ворота ввійшла в підземне царство, на ній не було ні дорогоцінностей, ні царського вбрання. Без дорогого каміння і золота, без коштовного вбрання, в тому вигляді, в якому людина народжується на світ, постала Іштар перед богинею Ерешкігаль.

      Володарка підземного царства з ненавистю подивилася на сестру зі свого високого трону і наказала своїм слугам схопити її.

      – Відведіть її до мого палацу, – сказала вона, – замкніть і нашліть на неї шістдесят хвороб. Нехай вони накинуться на її тіло від очей до п’ят, як голодні леви.

      Слуги відвели Іштар до палацу, замкнули її в одному з приміщень і напустили на неї шістдесят смертельних хвороб.

      Відтоді як Іштар зникла в підземному царстві, життя на землі ледве жевріло. Дерева цвіли, але плодів не давали. З землі зникли любов і радість.

      Головний радник Іштар вдягнув лахміття і з плачем подався до палацу богів – благати їх про допомогу.

      Він знайшов бога Ейя і заголосив:

      – Мудрий боже, не дай своїй доньці загинути в підземному царстві, не дай розбити

Скачать книгу