Привид із Валової - Андрій Кокотюха Ретророман

Скачать книгу

труп.

      Йозеф не стримав короткого зойку й по-цапиному відстрибнув убік, ніби побачив під ногами отруйну змію.

      – Ну, можете бути там, – сказав Кошовий. – Суті це не змінить. Ще ось це потримайте, будь ласка.

      Він розстебнув і рвучко зняв пальто, кинув Шацькому, той підхопив і тепер тупцяв на місці з руками, повними речей. Сам же Клим, більше нічого не пояснюючи, спритно подерся риштаками вгору й досить скоро опинився поверхом вище. Йозеф стежив за ним, задерши голову, й поки нічого не розумів.

      – Отак Моргун заліз сюди вночі! – крикнув згори Кошовий. – Падав з цієї висоти. Тільки не звідси, інакше завалив би тулубом риштування. Але ось тут, – він тупнув ногою раз, потім – ще раз, для певності, – чи не єдине місце, де в темряві справді можна ступити необережно, загубити опору й втратити рівновагу. Пройшовши далі, навіть у темряві досить легко орієнтуватися. Тим більше, Моргун мав при собі ліхтарика. Чуєте мене?

      – Та чую! – Шацький зручніше перехопив пальто, трохи подумав – і поставив портфель на землю, притуливши до правої ноги. – Тільки поки все одно нічого не розумію!

      – Штовхнули його. Ось що я хочу сказати, – голосно пояснив Клим.

      Йозеф шморгнув носом.

      – Чорна пані могла явитися йому де завгодно. Хоч там, хоч отам.

      – От же ж упертий ви! Скажіть, хіба привиди тілесні? Вони можуть когось сильно вдарити? Знаєте, я сам багато читав і чув страшних казок. Та ніде не сказано, що привид може заподіяти людині фізичної шкоди. А в Моргуна голова розбита, чуєте?

      – Побачив мару. Злякався. Ступив назад. Втратив рівновагу й полетів униз.

      – Саме так вважає поліція, Шацький! Ви ніби змовилися. Раптом ви справді змовилися з комісаром, га?

      На таке зубний лікар вирішив не відповідати. Надто поважав себе, аби спростовувати те, у що не вірить і сам Кошовий, дражнячись згори. А тим часом Клим не чекав від Шацького жодних виправдань чи пояснень. Зник із його очей на коротку мить, пройшовши в глиб горішньої забудови. Швидко повернувся, тримаючи щось у руці. Хотів спускатися так, передумав – жбурнув свою здобич униз, намагаючись не вцілити в товариша. І поки злазив, той обережно, ніби згори впало щось справді небезпечне для життя, наблизився й глянув.

      Нічого особливого.

      Шмат цегли, досить замашний.

      – Бачите? – почулося за спиною.

      Обтріпуючи на ходу штани, котрі все ж забруднилися, Клим узяв у Шацького пальто, накинув, почав неквапом застібати ґудзики. Капелюх увесь цей час лишався на голові.

      – Що я повинен бачити, крім каменюки? – поцікавився Йозеф.

      – Таку саму забрала поліція. Підібрала ось тут, на землі. На ній – сліди крові загиблого, речовий доказ. Бо на розбитій голові, відповідно, порох від цеглини. Пояснюю як адвокат, котрий також має, – Кошовий гмикнув, виправився, – тобто мав кримінальну спеціалізацію. Для слідства й суду все це разом є беззаперечним доказом: той уламок цегли став причиною смерті Антона Моргуна. Впав із висоти, вдарився головою об гострий край. Нещасний

Скачать книгу