ТОП просматриваемых книг сайта:
Срібні ковзани. Мері Елізабет Додж
Читать онлайн.Название Срібні ковзани
Год выпуска 0
isbn
Автор произведения Мері Елізабет Додж
Жанр Детская проза
Издательство Стрельбицький Дмитрий Майєвич
«Яке змагання?», – сміючись, запитала Катрінка. «Будь ласка, говоріть по одному, а то я вас ніяк не зрозумію».
Хлопці, важко дихаючи, подивилися на Ріхі Корбес, яка зазвичай говорила за всіх.
«Послухай», сказав Ріхі, – «двадцятого числа, в день народження пані ван Глек, у нас буде грандіозне змагання з катання. Це все справа рук Хільди. Кращий ковзаняр отримає розкішний приз».
«Так», підтвердило півдюжини голосів, «прекрасну пару срібних ковзанів – абсолютно дивовижних – з ах! якими чудовими ременями, срібними дзвіночками і пряжками!»
«Хто сказав, що вони з дзвіночки?» почувся слабкий голос хлопчика з довгим ім'ям.
«Я сказала, пан Воост», відповіла Ріхі.
«Так все-таки вони з дзвіночками»; «Ні, я впевнений, що ні»; «Ну як ти можеш таке говорити?»; «Так адже вони зі стрілами»; «І мейнхеєр ван Корбес сказав моїй мамі, що на них є дзвіночки» – почулося з збудженого натовпу, але мейнхеєр Воостенвальберт Схіммельпеннінк. спробував залагодити питання переконливим: «Ну ви абсолютно нічого про них не знаєте; на них немає і натяку на дзвіночки, вони».
«Ой!» Ой! «– Знову вибухнула хор суперечливих думок.
«На парі для дівчаток повинні бути дзвіночки», тихо вставила Хільда», але повинна бути ще пара і для хлопчиків з вигравіруваними по боках стрілами».
«Правильно! Я ж казав!» на одному диханні вигукнули чи не всі хлопці.
Катрінка дивилася на них в подиві.
«А хто змагатиметься?» запитала вона.
«Всі ми», відповіла Ріхі. «Це буде неймовірно весело! Приєднуйся, Катрінка. Але зараз нам усім пора в школу, обговоримо це опівдні. Ну ти, звичайно ж, приєднатися до нас, адже справді?»
Катрінка, нічого не відповівши, зробила витончений пірует і кокетно розсміявшись, «Хіба ви не чуєте останній дзвоник? А ну, наздоганяйте!» понеслась до будівлі школи, що стояла за півмилі на березі каналу.
Всі упереміш кинулися наздоганяти Катрінку, марно намагаючись зловити це яснооке, усміхнене створення із золотистим, струмливим в сонячному світлі, волоссям, яке кидало на них блискучий, повний тріумфу погляд, з легкістю ковзаючи вперед.
Прекрасна Катрінка! Палаюча молодістю і здоров'ям, сповнена життя, радості і руху! Не дивно, що в ту ніч твій образ, вічно ковзаючий попереду, увірвався в сон одного хлопчика! Не дивно, що самим тяжким для нього видався той годину, коли, через роки, ти вислизнула від нього назавжди.
Розділ IV
ГАНС І ГРЕТЕЛЬ ЗНАХОДЯТЬ ТОВАРИША
Опівдні наші юні друзі посипалися зі школи, сповнені рішучості цілу годину потренуватися на каналі.
Але вони встигли покататися лише кілька хвилин, як раптом Карл Схуммель звернувся глузливо до Хільди, «Подивися, яка солодка парочка підходить до льоду! Маленькі голодранці! Їх ковзани, мабуть, подарунок самого