ТОП просматриваемых книг сайта:
Син. Ю Несбьо
Читать онлайн.
Франк відчинив двері до свого кабінету.
– Волан служив в’язничним капеланом, тож, я припускаю, він виконував свої обов’язки. Але, якщо хочете, я можу перевірити журнал відвідувачів.
– Так, будь ласка. І ще нам потрібен список тих, з ким він того разу спілкувався.
– Боюся, я не можу назвати кожного, з ким він перемовився кількома словами.
– Ми знаємо прізвище принаймні однієї людини, з ким він бачився того дня, – втрутилась Карі.
– Он як? – сказав Франк, сідаючи за стіл, з яким не розлучався впродовж усієї своєї кар’єри (навіщо марнувати громадські кошти?). – А ви, фрекен, якщо хочете побути з нами, подайте, будь ласка, кавові чашки з шафи, доки я перевірю журнал.
– Дякую, але я не вживаю кофеїн, – відказала Карі. – А його звати Сонні Лофтус.
Франк подивився на неї спантеличено.
– Ми хотіли запитати, чи не можна б його відвідати в камері? – підхопив Симон.
Він усівся, не чекаючи, доки йому запропонують стілець. Подивився на побуряковіле обличчя Франка.
– Ой, вибач, – стареча пам’ять, – я геть забув, що він утік.
Симон здогадався, що Франк вигадує гостру відповідь, але випередив його.
– Він цікавить нас тому, що втеча Лофтуса одразу після візиту Волана робить смерть останнього дедалі підозрілішою.
Франк смикнув комір своєї сорочки.
– Звідки вам відомо, що вони зустрічалися?
– Всі поліційні допити зберігаються в загальній базі даних, – сказала Карі, що так і залишалася стояти. – Коли я переглядала матеріали на Пера Волана, то побачила, що його ім’я випливло на одному з допитів у зв’язку з втечею Лофтуса. На допиті Густава Ровера.
– Ровер щойно звільнився. Його допитали тому, що він розмовляв із Сонні Лофтусом незадовго до втечі. Ми хотіли знати, чи Лофтус не сказав нічого, що дало б нам уявлення про його наміри.
– «Ми», «нам», – здивовано підняв сиву брову Симон. – Строго кажучи, це робота поліції – і винятково наша – ловити в’язнів-утікачів, а не ваша.
– Лофтус мій в’язень, Хефасе.
– Схоже, Ровер не надто вам допоміг, – сказав Симон. – Але він згадав на допиті, що в мить, коли він саме виходив від Лофтуса, до того прийшов Пер Волан.
Франк знизав плечима.
– Що з того?
– От ми й зацікавилися, про що у тих двох велась розмова. І чому одного з них незабаром убили, а інший втік.
– Імовірно, звичайний збіг.
– Імовірно. Франку, тобі відома особа на ім’я Хуґо Нестор? Також відомий як Українець?
– Я чув таке ім’я.
– Приймається за ствердну відповідь. Чи є підстави припустити, що Нестор може бути пов’язаний із втечею?
– У який, наприклад, спосіб?
– Наприклад, допомігши Лофтусу втекти або загрожуючи Лофтусу у в’язниці і тим спровокувавши втечу?
Франк постукував ручкою по столу. Здавалось, він занурений у свої думки.
Краєм ока Симон помітив, що Карі перевіряє текстові