ТОП просматриваемых книг сайта:
Син. Ю Несбьо
Читать онлайн.
– Привіт!
Йоганнес обернувся.
Сонні вимовив той «привіт» майже пошепки, і його постать із впалими щоками і дикими очима була такою блідою, що видавалась напівпрозорою. Наче янгол, подумав Йоганнес.
– Привіт, Сонні. Я чув, тебе запроторили в карцер. Як ти зараз почуваєшся?
Сонні стенув плечима.
– У тебе класний лівий хук, пацан, – посміхнувся Йоганнес, демонструючи прогалину на місці одного з передніх зубів.
– Я сподіваюсь, ти пробачив мені.
Йоганнес ковтнув.
– Сонні, з нас двох прощення потребую я.
Вони подивились один на одного. Йоганнес помітив, як погляд Сонні ковзнув туди й сюди коридором. Вони помовчали.
– Йоганнесе, не міг би ти заради мене втекти з в’язниці?
Йоганнес не квапився з відповіддю – він намагався перетасувати слова Сонні так і сяк: чи не виявиться в них тоді більше сенсу.
– Що ти маєш на увазі? – перепитав він нарешті. – Я не хочу тікати. Зрештою, мені немає куди. Мене одразу знайдуть і повернуть сюди.
Сонні не відповів, але очі його випромінювали чорний відчай, і Йоганнес зрозумів.
– Ти хочеш… Ти хочеш, щоб я вирвався і роздобув для тебе кілька доз «супербою»?
Сонні так само не відповідав, але й далі упинав свій напружений маніакальний погляд просто старому в очі. Бідолаха, подумав Йоганнес. Триклятий героїн.
– Чому саме я?
– Ти єдиний, хто має доступ до диспетчерської, отже, тільки ти можеш це зробити.
– Дарма. Я єдиний, хто має доступ до диспетчерської, і тому саме я знаю, що зробити це неможливо. Двері відмикаються тільки на відбитки пальців, які зберігаються в базі даних. І моїх відбитків у ній немає. І їх туди не внесуть без надання чотирьох копій заяви, затвердженої на високому рівні. Я бачив такі заяви у…
– Всі двері можуть бути заблоковані і розблоковані з диспетчерської.
Йоганнес скрушно похитав головою і роззирнувся довкола, щоб переконатися, що вони й досі самі у коридорі.
– Навіть якщо вирватися з будівлі, там охоронці чергують у будці, на паркінгу. Вони перевіряють документи у кожного, хто проходить чи проїжджає.
– У кожного?
– Атож. За винятком перезміни, коли вони випускають знайомі машини і знайомі пики.
– А сюди часом не включаються пики з погонами тюремного наглядача?
– Безперечно.
– Отже, ти мусив би роздобути уніформу і вийти, коли міняється зміна?
Йоганнес склав вказівний і великий пальці і помацав своє підборіддя. Щелепа ще боліла.
– Де я взяв би уніформу?
– Із шафки Сьоренсена в роздягальні. Її треба буде підламати викруткою.
Сьоренсен,