LITMIR.BIZ

Скачать книгу

я складу перелік сусідів, які мешкають найближче. До слова, я знайшла тобі вулканолога. З Геологічного інституту. Фелікс Рьост. Фахівець з вулканів. Із тих, хто подорожує світами, спостерігає за вулканами, виверженнями тощо.

      – Ти з ним розмовляла?

      – Лише з його сестрою. Вони мешкають разом. Вона просила мене написати йому на скриньку чи відправити есемеску. Інакше він просто ні з ким не спілкується. Окрім того, на той час він був відсутній – десь у шахи грав. Я відправлю йому камінчики та матеріали.

      Вони ковзали зеленим каналом у бік пристані. Бйорн тримав кишеньковий ліхтарик, який освітлював їм шлях і правив за дороговказ, – над водою вже скупчувався туман. Скай заглушив двигун.

      – Погляньте-но, – прошепотіла Кая і ще міцніше пригорнулася до Харрі. Він глянув туди, куди жінка показувала пальцем, і знову відчув її запах. В очерети за пристанню з туману ковзнув великий білий самотній лебідь – просто в жмут проміння від кишенькового ліхтарика.

      – Святий Боже, яка… краса… – зачаровано прошепотіла Кая, засміялась і швидко стиснула його руку.

      Скай провів їх до очисних споруд. Вони вже посідали у «вольво», як Бйорн гарячково опустив скло й гукнув услід ленсманові:

      – Фритьоф!

      Скай, зупинившись, повільно розвернувся. На його грубо витесане беземоційне обличчя падало світло від одного з ліхтарів.

      – Клоун з телепередачі, – прокричав Бйорн. – Фритьоф з Утре-Енебака!

      – З Утре-Енебака? – перепитав Скай і сплюнув. – Уперше чую.

      Коли автівка за двадцять п’ять хвилин завернула на шосе біля сміттєспалювального заводу в Грьонму, Харрі мовив до всіх:

      – Маємо підлаштувати витік цієї інформації в Крипос.

      – Що? – водно перепитали Бйорн та Кая.

      – Я розмовляв з Беатою. Вона відправить нагору рапорт про те, що ці дані добули її люди з криміналістичного відділу, а не ми.

      – Навіщо? – спитала Кая.

      – Якщо вбивця мешкає неподалік Люсерена, потрібно буде вчинити обшук усіх будинків, а ми не маємо ані таких можливостей, ані людей.

      Бйорн Гольм стукнув кулаком об кермо.

      – Знаю, – мовив Харрі. – Найголовніше – схопити його, а хто саме це зробить, уже не так важливо.

      Решту шляху вони подолали у цілковитій тиші. Нещирість щойно промовлених слів висіла в повітрі, мов луна.

      Розділ 20

      Ейстейн

      І все-таки електрику відрізали. Харрі, стоячи в коридорі, кілька разів клацнув вимикачем. Потім так само у вітальні.

      Затим, вмостившись у кріслі з підголовником, утупився в темряву.

      Він ще сидів у кріслі, коли задзеленчав мобільний.

      – Холе.

      – Фелікс Рьост.

      – Хто? – перепитав Харрі. За голосом – говорила маленька тендітна жіночка.

      – Це Фріда Ларсен, його сестра. Він попросив мене зателефонувати вам і повідомити, що камінці, які ви передавали, – то мафітова базальтова лава. Зрозуміли?

      – Заждіть! Що таке «мафітова»?

      – Це гаряча лава більше тисячі градусів, з низькою

Скачать книгу