Скачать книгу

смачним хлібом та терпким вином гомонять про Пінзеля, Лувр, вина, погоду і про те, що обов'язковий елемент у гардеробі французів – це, безперечно, шалики.

      – Невипадково! – наголошує Луї, – тут вологий клімат, – горло, – торкається шиї пальцями. – Ото й захищаємось, обернувши потребу на стиль. – Він говорить і говорить.

      – У горили горло заболіло, бо горила багато говорила! – сміється Уляна.

      – Що? – не розуміє Луї, – надто швидко, я не зрозумів.

      – Це українська скоромовка! – сміється Уляна. – Іди сюди, – кличе Галю, – висуває зі старовинної шафи три глибокі шухляди, заповнені шаликами та хустками. Вихоплює, наче фокусник, одну, другу, третю – вибирай, яка подобається. І Магді вибирай. Це ж найпростіший та найефектніший аксесуар. Шалик на шию – і миттю робишся інша.

      Скручує собі на шиї вигадливий комірець.

      – Що скажеш? – допитується. – Була звичайною жінкою – стала незвичайною.

      Луї доклав їм на тарілки ще по шматочку м'яса, попередньо спитавши дозволу.

      – Є дієвіший спосіб обернути звичайну жінку на незвичайну, – зауважив він, доливаючи вина в келихи.

      Уляна запитально глянула на нього.

      – Нема нічого простішого, – сказав він. – Досить її покохати.

      Вони дивляться одне на одного, як ті двоє з вуличного кафе. В Уляниних очах стрибають бісики, Луї ловить її руку, тулить до своєї шиї. Вони познайомилися кілька років тому, коли донька Луї була вже доросла й жила в Аннемасі, в провінції Верхня Савойя, а Улянин син залишився у Ліоні – він фахівець з інформаційних технологій, має там хорошу роботу.

      Галі добре з цими двома базіками, безупинне говоріння її не дратує, їй тепло в променях їхнього сімейного затишку.

      Довезли її до готелю. Праворуч від входу яскраво світилася вітрина квіткової крамниці.

      – Хвилиночку! – перепинив мить прощання Луї. – Мадам, прошу!

      …Засинаючи того дня на своєму гігантському ліжку в маленькій готельній кімнатці, Галя вдихала ледь помітний аромат червоних та синіх маків. Вона вперше бачила сині маки, вони мали такий самий аромат, що й червоні. Цьому букетові судилося коротке життя, бо ж позавтра вона повертається додому, але від того він у її очах зробився ще гарніший. Глибокі плями квітів у темряві кімнати. Галя ніколи вже не забуде, як вони пахнуть, і якими видаються при світлі й у темряві, і яким було обличчя Луї, коли він замовляв два букети – дружині та її товаришці.

      Назавтра до Лувра вона потрапила не через скляну піраміду на внутрішньому подвір'ї, а через браму з бронзовими левами, з боку Сени. Там-таки, в Луврі, купила два альбоми про творчість Пінзеля. Обидва розкішні – один французький, другий – український, зі Святим Вікентієм на суперобкладинці.

      Після обіду Галя з Уляною купували сувеніри в маленьких крамничках, на тихій вуличці, далеко від туристичних стежок.

      – Парижанка з середніми статками ніколи не купить річ за ціну, зазначену в ціннику, – пояснювала Уляна, – вона дочекається знижок. Або купить те саме

Скачать книгу